Статистика фінансової грамотності в Україні 2026

Грєшніков Костянтин
11 хв читанняМи дотримуємось

Обіцянка Financer

Наше зобов'язання надавати чесні та неупереджені фінансові поради

Ми досліджуємо

Наша команда збирає дані про продукти безпосередньо від надавачів фінансових послуг. Ми перевіряємо ставки, комісії та умови, а не лише маркетингові обіцянки.

Ми порівнюємо

Продукти ранжуються за допомогою оцінки Financer, нашої прозорої методології рейтингування, яка враховує відсоткові ставки, комісії, доступність та відгуки користувачів.

Як ми заробляємо

Коли ви переходите на сайт компанії та реєструєтесь, ми можемо отримати реферальну винагороду. Завдяки цьому Financer залишається безкоштовним для користувачів. Ми завжди повідомляємо про таку співпрацю.

На Financer.com.ua ми прагнемо допомогти вам з вашими фінансами. Весь наш контент відповідає нашим редакційним правилам. Ми відкрито розповідаємо про те, як ми оцінюємо продукти та послуги в нашому Процесі рецензування та як ми заробляємо гроші в нашому Розкритті інформації для рекламодавців.
Допомагаємо мільйонам приймати розумніші фінансові рішення з 2014 року
Дані НБУ, USAID та ОЕСР про фінансову грамотність українців: індекс, вікові й регіональні розриви, освіта та тенденції під час війни.

Ключові цифри про фінансову грамотність в Україні

Дані станом на черв. 2026 р.

Останнє репрезентативне вимірювання дорослого населення проводили у 2021 році за методологією ОЕСР. Новіші дані НБУ за 2024-2026 роки показують активність освітніх програм, але не замінюють національне опитування.

ПоказникПоказникКонтекст
Індекс фінансової грамотності дорослих у 2021 роціНБУ/USAID, методологія ОЕСР12,3 з 21+6,0% до 2018 року
Частка від максимального значення індексу ОЕСРПорівнянна шкала 0-2158%11,6 бала у 2018 році
Дорослих правильно відповіли мінімум на 5 із 7 питань знаньПороговий показник фінансових знань48%+5 в.п. до 2018 року
Дорослих набрали мінімум 6 із 9 балів за фінансову поведінкуУкраїна увійшла до топ-10 країн порівняння за цим компонентом51%+15 в.п. до 2018 року
Дорослих набрали понад 3 із 5 балів за ставлення до фінансівПеревага короткострокового мислення над заощадженнями17%найслабший компонент
Учасників першого Всеукраїнського тестування НБУ у 2024 роціНе є репрезентативним опитуванням населення≈52 тис.ініціатива стала щорічною
Вчителів 8 класів помітили позитивну зміну ставлення учнів до предмета471 вчитель, 469 закладів освіти98%опитування 2026 року

Джерело: НБУ, USAID, ОЕСР, ТАЛАН

Показники 2021 року є репрезентативними для дорослого населення 18-79 років. Дані про тестування НБУ та опитування вчителів описують участь і сприйняття освітніх ініціатив, тому їх не можна напряму порівнювати з індексом фінансової грамотності населення.

Що показує статистика фінансової грамотності

Статистика фінансової грамотності в Україні зараз має дві різні площини. Перша: репрезентативне опитування дорослих, яке показує рівень знань, поведінки та ставлення до грошей. Друга: освітні ініціативи НБУ, школи та партнерів, які почали швидко масштабуватися після затвердження Національної стратегії до 2030 року.

Важливо не змішувати ці дані. Індекс 12,3 з 21 бала у 2021 році є базовим показником для дорослого населення. Всеукраїнське тестування НБУ, участь партнерів, шкільний предмет та опитування вчителів показують інтерес і роботу системи, але не дають нового національного індексу.

Для читача це означає просту річ: Україна вже мала помітний прогрес до повномасштабного вторгнення, але воєнний стан змінив фінансові ризики. Тепер фінансова грамотність стосується не лише бюджету чи заощаджень. Це також захист від шахрайства, розуміння кредитів, податків, валютних обмежень НБУ, страхування, інфляції та доступу до банківських послуг під час блекаутів.

Динаміка: індекс зріс з 11,6 до 12,3 бала

За даними НБУ та USAID, загальний індекс фінансової грамотності українців у 2021 році становив 12,3 бала з 21 можливого. У 2018 році він дорівнював 11,6 бала. Зростання на 0,7 бала може виглядати невеликим, але за методологією ОЕСР це плюс 6,0% менш ніж за три роки.

Україна наблизилася до середнього значення країн порівняння, які брали участь у вимірюваннях ОЕСР. У повідомленні НБУ зазначено, що Україна була на одному рівні з Болгарією та Хорватією, а також випереджала Грузію, Румунію та Італію за цим індексом.

Найважливіше тут не саме місце у списку. Важливіше, що поліпшилися всі три компоненти: знання, поведінка і ставлення. Водночас слабкі місця залишилися дуже помітними. Особливо це стосується короткострокового фінансового мислення, низької впевненості у майбутньому та нерівного доступу до якісної фінансової інформації.

Індекс фінансової грамотності України

Бали з 21 можливого за методологією ОЕСР

Джерело: НБУ/USAID, фінансова грамотність та інклюзія в УкраїніДані станом на вер. 2021 р.

Компоненти індексу фінансової грамотності у 2021 році

КомпонентПоказник 2021Що означає

Фінансові знання

4,3 з 7, або 61%

48% дорослих правильно відповіли мінімум на 5 із 7 питань.

Фінансова поведінка

5,5 з 9, або 61%

51% дорослих досягли порогового рівня 6 із 9 балів.

Ставлення до фінансів

2,5 з 5

Лише 17% набрали понад 3 бали, що показує слабкість довгострокового планування.

Фінансовий добробут

8,3 бала, або 42%

Респонденти радше невпевнені у здатності переживати майбутні фінансові потрясіння.

Джерело: USAID/НБУ, звіт за результатами дослідження 2021Дані станом на вер. 2021 р.

Знання покращуються, але практичні прогалини залишаються

Фінансові знання в Україні у 2021 році оцінювалися у 4,3 бала з 7. Пороговий рівень, тобто мінімум 5 правильних відповідей із 7, набрали 48% дорослого населення. У 2018 році таких було 43%.

Це позитивна динаміка, але вона не означає, що більшість людей легко орієнтується у складних продуктах. У тому самому звіті наведено показовий факт: лише 31% респондентів знали, що банки мають розкривати інформацію про реальну відсоткову ставку за кредитом. Для країни, де онлайн-кредити та кредитні картки активно рекламуються, це серйозний ризик.

Саме тому базові теми, як фінансова грамотність, сімейний бюджет і захист прав споживачів фінансових послуг, не є теорією. Вони впливають на реальні рішення: підписати договір, взяти позику, відкрити депозит, купити страховку або відмовитися від підозрілої пропозиції.

Поведінка стала сильнішою частиною індексу

Фінансова поведінка показала кращий прогрес, ніж ставлення до грошей. Середній бал за цим компонентом у 2021 році становив 5,5 з 9. Пороговий рівень 6 із 9 балів отримав 51% дорослих, тоді як у 2018 році таких було лише 36%.

Поведінка включає контроль витрат, планування, обдумане користування фінансовими продуктами та здатність порівнювати варіанти. Саме тут українці виглядають відносно сильніше. Звіт зазначає, що Україна входила до топ-10 країн порівняння за показником фінансової поведінки.

Але поведінка дуже залежить від обставин. Після 2022 року частина домогосподарств втратила доходи, житло або стабільний доступ до роботи. За таких умов навіть фінансово грамотна людина може не мати можливості відкладати гроші. Тому практичні матеріали про фінансове планування та фінансову подушку безпеки мають враховувати реальність воєнного часу, а не ідеальну картинку з підручника.

Хто має нижчий або вищий індекс фінансової грамотності

ГрупаІндекс або показникКоментар

18-24 роки

11,4 бала

Нижче середнього, але саме ця група мала найбільше зростання проти 2018 року.

60+ років

11,6 бала

Одна з вразливих груп, особливо з огляду на цифрові фінансові послуги.

Місто

12,6 бала

Статистично вищий показник, ніж у сільського населення.

Село

11,8 бала

Розрив із містами збільшився порівняно з 2018 роком.

Вища освіта

13,3 бала

Рівень освіти прямо пов’язаний із вищою фінансовою грамотністю.

Не користуються технологіями

9,9 бала

Це 5% вибірки, переважно люди старшого віку.

Джерело: USAID/НБУ, демографічні відмінності індексу 2021Дані станом на вер. 2021 р.

Молодь, старші люди та села потребують окремої уваги

Демографічний розріз показує, що фінансова грамотність не розподілена рівномірно. Молодь 18-24 років мала індекс 11,4 бала, а люди старші 60 років: 11,6 бала. У містах показник становив 12,6 бала, у селах: 11,8 бала.

Стать майже не впливала на загальний індекс. Чоловіки та жінки мали практично однакові результати: 12,3 та 12,2 бала відповідно. Натомість освіта, дохід, місце проживання, користування технологіями та наявність заощаджень були значно важливішими факторами.

Цей висновок важливий для освітніх програм. Онлайн-курси добре працюють для тих, хто вже має інтернет, смартфон і базові цифрові навички. Але частина людей старшого віку або сільських громад потребує простішого формату: офлайн-зустрічей, консультацій у ЦНАПах, матеріалів у банківських відділеннях, пояснень без складної термінології.

Фінансова інклюзія: картками користуються частіше, ніж складними продуктами

У 2021 році 79% респондентів знали щонайменше 5 фінансових продуктів. Але користування продуктами було скромнішим: 57% повідомили, що користувалися фінансовими продуктами протягом останніх двох років.

Найпоширенішими були платіжні рахунки, картки або мобільний банкінг: 53%. Кредитами користувалися 29% респондентів. Депозитні, інвестиційні або пенсійні продукти використовували 12%, страхування: 9%.

Цей розрив добре пояснює, чому фінансова грамотність має бути практичною. Людина може мати картку, отримувати зарплату або соціальні виплати, але не розуміти різницю між номінальною ставкою і реальною річною вартістю кредиту. Або користуватися мобільним банкінгом, але не знати, як діяти при шахрайському дзвінку.

Для кредитних тем це особливо важливо. Перед вибором кредиту в Україні читач має дивитися не лише на суму та строк, а й на реальну річну процентну ставку, комісії, штрафи, пролонгацію та наслідки прострочення.

Користування фінансовими продуктами у 2021 році

ПоказникЧастка респондентівЩо це показує

Знають щонайменше 5 фінансових продуктів

79%

Базова обізнаність доволі висока.

Користувалися фінансовими продуктами за останні два роки

57%

Не всі знання переходять у практичне користування.

Платіжна картка або мобільний банкінг

53%

Платежі та рахунки є найбільш масовим фінансовим досвідом.

Кредити

29%

Кредитні рішення потребують кращого розуміння повної вартості.

Депозити, інвестиційні або пенсійні продукти

12%

Довгострокові продукти залишаються менш поширеними.

Страхування

9%

Низьке користування страхуванням створює ризики для фінансової стійкості.

Джерело: USAID/НБУ, блок фінансової інклюзії 2021Дані станом на вер. 2021 р.

Фінансова стійкість: заощадження є не у всіх

Фінансова грамотність тісно пов’язана з фінансовою стійкістю. У 2021 році 41% респондентів могли покривати поточні витрати у разі втрати основного джерела доходу до одного місяця. Ще 41% мали запас від одного до шести місяців. Лише 7% могли протриматися більше шести місяців.

Це було до повномасштабного вторгнення. Після 2022 року частина сімей втратила роботу, бізнес, майно або переїхала. Тому нинішній запас міцності може відрізнятися від довоєнного. Проте структура ризику зрозуміла: без резерву люди частіше беруть дорогі кредити, затримують платежі або продають активи в невигідний момент.

Окремо варто дивитися на інфляцію. У воєнний час ціни, курс гривні, валютні обмеження НБУ та ставка за кредитами впливають на бюджет швидше, ніж звичайна людина встигає адаптуватися. Саме тому фінансова грамотність має включати прості навички: вести облік витрат, мати резерв, перевіряти умови договору, не брати кредит без розуміння повної вартості.

Національна стратегія до 2030 року: від дітей до дорослих

У 2024 році Україна затвердила Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. НБУ пояснює, що попередні ініціативи більше фокусувалися на дітях і молоді, а тепер робота має охопити також доросле населення, підприємців, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і людей старшого віку.

Це правильний поворот. Дані 2021 року показали, що вразливими є не лише школярі. Низькі результати мають частина молоді, люди старшого віку, сільське населення, люди без цифрових навичок і домогосподарства без заощаджень.

ОЕСР у 2026 році оцінила, що Україна має розвинені політики та ініціативи з фінансової грамотності, здебільшого узгоджені з рекомендаціями ОЕСР. Але в тому самому огляді є важливе застереження: Україні потрібно краще вимірювати ефективність програм і системніше оцінювати, які саме освітні заходи змінюють поведінку людей.

Школа стала головним каналом нової хвилі фінансової освіти

Найсвіжіші дані стосуються не дорослого індексу, а впровадження предмета «Підприємництво і фінансова грамотність» у школах. У дослідженні НБУ та Центру фінансових знань ТАЛАН за лютий-березень 2026 року опитали 471 вчителя, з них 463 викладали предмет у 8 класах. Опитування охопило 469 закладів освіти з 24 областей України.

Результати виглядають обнадійливо, але їх треба читати саме як оцінку вчителів. 98% педагогів зазначили позитивну зміну ставлення учнів до предмета. 69% помітили, що учні перед покупкою думають, чи справді річ потрібна. 61% сказали, що учні краще розуміють різницю між «хочу» і «потрібно». 58% відзначили порівняння цін у різних магазинах.

Є і слабке місце: лише 28,4% вчителів сказали, що навчального часу вистачає для якісного опрацювання матеріалу. Це важливий сигнал. Якщо фінансова грамотність має стати життєвою навичкою, одного предмета без практики, кейсів і підтримки вдома буде недостатньо.

Які зміни у фінансовому мисленні учнів помітили вчителі

Опитування вчителів 8 класів, лютий-березень 2026 року

Джерело: НБУ/ТАЛАН, опитування вчителів 2026Дані станом на бер. 2026 р.

Всеукраїнське тестування показує інтерес, але не рівень населення

У 2024 році НБУ започаткував Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності для дорослих. За даними НБУ, у першому тестуванні взяли участь близько 52 тисяч осіб. У 2025 році ініціатива повторилася, а до неї долучилися 60 партнерів: фінансові установи, громадські організації, медіа, бізнеси та освітні організації.

Це важливий індикатор суспільного інтересу. Але це не репрезентативне опитування. Люди проходять тест добровільно, тому серед учасників більше тих, хто вже цікавиться темою. Такий формат добре працює для самодіагностики, але не може відповісти на питання, який середній рівень фінансової грамотності в усіх українців у 2025 або 2026 році.

Для статистики це означає: тестування варто згадувати як освітню ініціативу, а не як заміну індексу ОЕСР. Новий репрезентативний замір після 2022 року був би цінним саме тому, що фінансове середовище країни радикально змінилося.

Порівняння з ЄС: Україна не стартує з нуля

Порівняння з ЄС часто звучить песимістично, але дані 2021 року показують більш стриману картину. Україна не була лідером, проте й не була внизу списку. Індекс 12,3 бала ставив країну поруч із Болгарією та Хорватією, вище за Румунію та Італію у згаданому НБУ порівнянні.

Сильнішим боком була фінансова поведінка. Слабшим: ставлення до довгострокових фінансових рішень. Це логічно для країни з історією банківських криз, інфляційних шоків, девальвацій і війни. Люди можуть навчитися контролювати витрати, але все одно не довіряти довгостроковим продуктам.

Для наближення до європейських практик потрібні не лише уроки. Потрібні чесне розкриття умов, ефективний захист споживачів, зрозумілі договори, стабільні правила для депозитів, страхування, кредитування, інвестицій та пенсійних накопичень. Без цього фінансова освіта працює слабше.

Прогноз: що може змінити статистику до 2030 року

До 2030 року статистика фінансової грамотності може поліпшитися за кількома напрямами. Перший: шкільна фінансова освіта. Якщо предмет у 8-9 класах буде не формальністю, а практикою з бюджетами, податками, кредитами, шахрайством і заощадженнями, ефект з’явиться поступово.

Другий напрям: цифрова безпека. Українці активно користуються картками, мобільним банкінгом і переказами. Отже, фінансова грамотність має включати кібербезпеку, розпізнавання фішингу, правила захисту картки, перевірку ліцензій фінансових компаній і скарги до регулятора.

Третій напрям: воєнна та післявоєнна фінансова стійкість. Ветерани, ВПО, родини військових, підприємці з прифронтових територій, люди старшого віку потребують різних форматів підтримки. Одна універсальна брошура тут не спрацює.

Четвертий напрям: оновлення вимірювання. Україні потрібне нове репрезентативне дослідження дорослого населення після 2022 року. Без нього ми бачимо активність програм, але не бачимо точно, як змінилися знання, поведінка та фінансовий добробут людей.

Поширені питання про статистику фінансової грамотності

Який рівень фінансової грамотності в Україні?

Останній публічний репрезентативний індекс для дорослого населення становив 12,3 бала з 21 у 2021 році. Це 58% від максимального значення за методологією ОЕСР.

Чи є новіший індекс після початку повномасштабної війни?

Публічного репрезентативного індексу дорослого населення після 2022 року немає. Є нові дані про освітні ініціативи, Всеукраїнське тестування НБУ та впровадження шкільного предмета, але це інші типи даних.

Які групи мають нижчий рівень фінансової грамотності?

За дослідженням 2021 року нижчі показники мали молодь 18-24 років, люди старші 60 років, сільське населення, люди з нижчим рівнем освіти та ті, хто не користується цифровими технологіями.

Чому фінансова грамотність важлива під час війни?

Під час війни люди частіше стикаються з падінням доходів, переїздом, шахрайством, кредитними ризиками, валютними обмеженнями та інфляцією. Фінансова грамотність допомагає ухвалювати рішення з меншим ризиком.

Чи можна порівнювати тест НБУ з індексом ОЕСР?

Ні. Індекс ОЕСР базується на репрезентативному опитуванні, а Всеукраїнське тестування НБУ є добровільною освітньою ініціативою. Воно корисне для самоперевірки, але не показує середній рівень населення.

Що найбільше впливає на фінансову грамотність?

За даними 2021 року важливими факторами були освіта, рівень доходу, місце проживання, користування технологіями та наявність заощаджень. Відмінності між чоловіками і жінками майже не впливали на загальний індекс.

Джерела даних

Financer Talks

Маєте питання щодо цієї теми? Запитайте спільноту.

Переглянути всі