Статистика фінансової грамотності в Україні 2026

Статистика фінансової грамотності в Україні зараз має дві різні площини. Перша: репрезентативне опитування дорослих, яке показує рівень знань, поведінки та ставлення до грошей. Друга: освітні ініціативи НБУ, школи та партнерів, які почали швидко масштабуватися після затвердження Національної стратегії до 2030 року.

Важливо не змішувати ці дані. Індекс 12,3 з 21 бала у 2021 році є базовим показником для дорослого населення. Всеукраїнське тестування НБУ, участь партнерів, шкільний предмет та опитування вчителів показують інтерес і роботу системи, але не дають нового національного індексу.

Для читача це означає просту річ: Україна вже мала помітний прогрес до повномасштабного вторгнення, але воєнний стан змінив фінансові ризики. Тепер фінансова грамотність стосується не лише бюджету чи заощаджень. Це також захист від шахрайства, розуміння кредитів, податків, валютних обмежень НБУ, страхування, інфляції та доступу до банківських послуг під час блекаутів.

За даними НБУ та USAID, загальний індекс фінансової грамотності українців у 2021 році становив 12,3 бала з 21 можливого. У 2018 році він дорівнював 11,6 бала. Зростання на 0,7 бала може виглядати невеликим, але за методологією ОЕСР це плюс 6,0% менш ніж за три роки.

Україна наблизилася до середнього значення країн порівняння, які брали участь у вимірюваннях ОЕСР. У повідомленні НБУ зазначено, що Україна була на одному рівні з Болгарією та Хорватією, а також випереджала Грузію, Румунію та Італію за цим індексом.

Найважливіше тут не саме місце у списку. Важливіше, що поліпшилися всі три компоненти: знання, поведінка і ставлення. Водночас слабкі місця залишилися дуже помітними. Особливо це стосується короткострокового фінансового мислення, низької впевненості у майбутньому та нерівного доступу до якісної фінансової інформації.

Фінансові знання в Україні у 2021 році оцінювалися у 4,3 бала з 7. Пороговий рівень, тобто мінімум 5 правильних відповідей із 7, набрали 48% дорослого населення. У 2018 році таких було 43%.

Це позитивна динаміка, але вона не означає, що більшість людей легко орієнтується у складних продуктах. У тому самому звіті наведено показовий факт: лише 31% респондентів знали, що банки мають розкривати інформацію про реальну відсоткову ставку за кредитом. Для країни, де онлайн-кредити та кредитні картки активно рекламуються, це серйозний ризик.

Саме тому базові теми, як фінансова грамотність, сімейний бюджет і захист прав споживачів фінансових послуг, не є теорією. Вони впливають на реальні рішення: підписати договір, взяти позику, відкрити депозит, купити страховку або відмовитися від підозрілої пропозиції.

Фінансова поведінка показала кращий прогрес, ніж ставлення до грошей. Середній бал за цим компонентом у 2021 році становив 5,5 з 9. Пороговий рівень 6 із 9 балів отримав 51% дорослих, тоді як у 2018 році таких було лише 36%.

Поведінка включає контроль витрат, планування, обдумане користування фінансовими продуктами та здатність порівнювати варіанти. Саме тут українці виглядають відносно сильніше. Звіт зазначає, що Україна входила до топ-10 країн порівняння за показником фінансової поведінки.

Але поведінка дуже залежить від обставин. Після 2022 року частина домогосподарств втратила доходи, житло або стабільний доступ до роботи. За таких умов навіть фінансово грамотна людина може не мати можливості відкладати гроші. Тому практичні матеріали про фінансове планування та фінансову подушку безпеки мають враховувати реальність воєнного часу, а не ідеальну картинку з підручника.

Демографічний розріз показує, що фінансова грамотність не розподілена рівномірно. Молодь 18-24 років мала індекс 11,4 бала, а люди старші 60 років: 11,6 бала. У містах показник становив 12,6 бала, у селах: 11,8 бала.

Стать майже не впливала на загальний індекс. Чоловіки та жінки мали практично однакові результати: 12,3 та 12,2 бала відповідно. Натомість освіта, дохід, місце проживання, користування технологіями та наявність заощаджень були значно важливішими факторами.

Цей висновок важливий для освітніх програм. Онлайн-курси добре працюють для тих, хто вже має інтернет, смартфон і базові цифрові навички. Але частина людей старшого віку або сільських громад потребує простішого формату: офлайн-зустрічей, консультацій у ЦНАПах, матеріалів у банківських відділеннях, пояснень без складної термінології.

У 2021 році 79% респондентів знали щонайменше 5 фінансових продуктів. Але користування продуктами було скромнішим: 57% повідомили, що користувалися фінансовими продуктами протягом останніх двох років.

Найпоширенішими були платіжні рахунки, картки або мобільний банкінг: 53%. Кредитами користувалися 29% респондентів. Депозитні, інвестиційні або пенсійні продукти використовували 12%, страхування: 9%.

Цей розрив добре пояснює, чому фінансова грамотність має бути практичною. Людина може мати картку, отримувати зарплату або соціальні виплати, але не розуміти різницю між номінальною ставкою і реальною річною вартістю кредиту. Або користуватися мобільним банкінгом, але не знати, як діяти при шахрайському дзвінку.

Для кредитних тем це особливо важливо. Перед вибором кредиту в Україні читач має дивитися не лише на суму та строк, а й на реальну річну процентну ставку, комісії, штрафи, пролонгацію та наслідки прострочення.

Фінансова грамотність тісно пов’язана з фінансовою стійкістю. У 2021 році 41% респондентів могли покривати поточні витрати у разі втрати основного джерела доходу до одного місяця. Ще 41% мали запас від одного до шести місяців. Лише 7% могли протриматися більше шести місяців.

Це було до повномасштабного вторгнення. Після 2022 року частина сімей втратила роботу, бізнес, майно або переїхала. Тому нинішній запас міцності може відрізнятися від довоєнного. Проте структура ризику зрозуміла: без резерву люди частіше беруть дорогі кредити, затримують платежі або продають активи в невигідний момент.

Окремо варто дивитися на інфляцію. У воєнний час ціни, курс гривні, валютні обмеження НБУ та ставка за кредитами впливають на бюджет швидше, ніж звичайна людина встигає адаптуватися. Саме тому фінансова грамотність має включати прості навички: вести облік витрат, мати резерв, перевіряти умови договору, не брати кредит без розуміння повної вартості.

У 2024 році Україна затвердила Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. НБУ пояснює, що попередні ініціативи більше фокусувалися на дітях і молоді, а тепер робота має охопити також доросле населення, підприємців, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і людей старшого віку.

Це правильний поворот. Дані 2021 року показали, що вразливими є не лише школярі. Низькі результати мають частина молоді, люди старшого віку, сільське населення, люди без цифрових навичок і домогосподарства без заощаджень.

ОЕСР у 2026 році оцінила, що Україна має розвинені політики та ініціативи з фінансової грамотності, здебільшого узгоджені з рекомендаціями ОЕСР. Але в тому самому огляді є важливе застереження: Україні потрібно краще вимірювати ефективність програм і системніше оцінювати, які саме освітні заходи змінюють поведінку людей.

Найсвіжіші дані стосуються не дорослого індексу, а впровадження предмета «Підприємництво і фінансова грамотність» у школах. У дослідженні НБУ та Центру фінансових знань ТАЛАН за лютий-березень 2026 року опитали 471 вчителя, з них 463 викладали предмет у 8 класах. Опитування охопило 469 закладів освіти з 24 областей України.

Результати виглядають обнадійливо, але їх треба читати саме як оцінку вчителів. 98% педагогів зазначили позитивну зміну ставлення учнів до предмета. 69% помітили, що учні перед покупкою думають, чи справді річ потрібна. 61% сказали, що учні краще розуміють різницю між «хочу» і «потрібно». 58% відзначили порівняння цін у різних магазинах.

Є і слабке місце: лише 28,4% вчителів сказали, що навчального часу вистачає для якісного опрацювання матеріалу. Це важливий сигнал. Якщо фінансова грамотність має стати життєвою навичкою, одного предмета без практики, кейсів і підтримки вдома буде недостатньо.

У 2024 році НБУ започаткував Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності для дорослих. За даними НБУ, у першому тестуванні взяли участь близько 52 тисяч осіб. У 2025 році ініціатива повторилася, а до неї долучилися 60 партнерів: фінансові установи, громадські організації, медіа, бізнеси та освітні організації.

Це важливий індикатор суспільного інтересу. Але це не репрезентативне опитування. Люди проходять тест добровільно, тому серед учасників більше тих, хто вже цікавиться темою. Такий формат добре працює для самодіагностики, але не може відповісти на питання, який середній рівень фінансової грамотності в усіх українців у 2025 або 2026 році.

Для статистики це означає: тестування варто згадувати як освітню ініціативу, а не як заміну індексу ОЕСР. Новий репрезентативний замір після 2022 року був би цінним саме тому, що фінансове середовище країни радикально змінилося.

Порівняння з ЄС часто звучить песимістично, але дані 2021 року показують більш стриману картину. Україна не була лідером, проте й не була внизу списку. Індекс 12,3 бала ставив країну поруч із Болгарією та Хорватією, вище за Румунію та Італію у згаданому НБУ порівнянні.

Сильнішим боком була фінансова поведінка. Слабшим: ставлення до довгострокових фінансових рішень. Це логічно для країни з історією банківських криз, інфляційних шоків, девальвацій і війни. Люди можуть навчитися контролювати витрати, але все одно не довіряти довгостроковим продуктам.

Для наближення до європейських практик потрібні не лише уроки. Потрібні чесне розкриття умов, ефективний захист споживачів, зрозумілі договори, стабільні правила для депозитів, страхування, кредитування, інвестицій та пенсійних накопичень. Без цього фінансова освіта працює слабше.

До 2030 року статистика фінансової грамотності може поліпшитися за кількома напрямами. Перший: шкільна фінансова освіта. Якщо предмет у 8-9 класах буде не формальністю, а практикою з бюджетами, податками, кредитами, шахрайством і заощадженнями, ефект з’явиться поступово.

Другий напрям: цифрова безпека. Українці активно користуються картками, мобільним банкінгом і переказами. Отже, фінансова грамотність має включати кібербезпеку, розпізнавання фішингу, правила захисту картки, перевірку ліцензій фінансових компаній і скарги до регулятора.

Третій напрям: воєнна та післявоєнна фінансова стійкість. Ветерани, ВПО, родини військових, підприємці з прифронтових територій, люди старшого віку потребують різних форматів підтримки. Одна універсальна брошура тут не спрацює.

Четвертий напрям: оновлення вимірювання. Україні потрібне нове репрезентативне дослідження дорослого населення після 2022 року. Без нього ми бачимо активність програм, але не бачимо точно, як змінилися знання, поведінка та фінансовий добробут людей.