Статистика безготівкових платежів в Україні

Статистика безготівкових платежів показує, що українці майже не відмовляються від карток навіть під час війни. За даними НБУ, у I кварталі 2026 року 96 зі 100 операцій із платіжними картками були безготівковими, а за сумою такі операції дали 67,3% карткового обороту.

Якщо дивитися на повний 2025 рік, українські картки провели 9 083,5 млн безготівкових операцій на 4 684,3 млрд ₴. Це вже не просто зручність для великих міст. Це базова платіжна інфраструктура для магазинів, онлайн-оплат, донатів, переказів між людьми і роботи банків під час блекаутів.

Нижче зібрані офіційні цифри НБУ, ECB та Eurostat. Ми відокремлюємо карткові операції від СЕП, не змішуємо повні роки з квартальними даними і пояснюємо, де статистику треба читати обережно. Якщо Вам потрібне базове пояснення терміна, дивіться окремий матеріал про безготівковий розрахунок.

До повномасштабної війни безготівкові операції вже домінували за кількістю. У 2021 році вони становили 90,1% усіх операцій із платіжними картками і 60,9% за сумою.

У 2023 році частка за сумою піднялася до 65%, а за кількістю до 93,5%. У 2024 році кількість безготівкових операцій зросла до 8 184,8 млн, у 2025 році до 9 083,5 млн. У I кварталі 2026 року частка за кількістю вже дійшла до 96%.

Це важливо не тільки для банків. Для домогосподарства безготівкова оплата означає менше залежності від банкомата, зручніші перекази родині, швидші донати і легший контроль витрат. Для малого бізнесу це також питання виживання, особливо коли каса працює під час відключень або переїзду. Тут допомагають банківські сервіси й мережа Power Banking.

Найбільший сегмент за кількістю, це звичайні розрахунки в торговельній і сервісній мережі. У 2025 році на них припадало 74,3% кількості та 50,9% суми всіх безготівкових карткових операцій. Простими словами, картка або гаманець у телефоні найчастіше замінюють готівку на касі.

Перекази з картки на картку мають іншу роль. За кількістю це лише 7,3% операцій, але за сумою 26,3%. Тут середній чек більший, бо люди переказують гроші родичам, оплачують спільні витрати, допомагають військовим або швидко закривають побутові борги. Для приватних позик між людьми все одно варто оформлювати боргову розписку, якщо сума значна.

Оплата товарів і послуг в інтернеті дала 13,9% кількості та 16,4% суми. Це вже не окрема поведінка молоді. Онлайн-оплати стали частиною повсякденних платежів, хоча саме тут найбільше ризиків фішингу і соціальної інженерії.

Безготівкові платежі не ростуть самі по собі. Потрібні термінали в магазинах, активні картки, банківські додатки, стабільний зв’язок і резервне живлення.

Після першого року повномасштабної війни термінальна мережа відновилася швидше, ніж можна було очікувати. Наприкінці 2021 року в Україні було 426,5 тис. POS-терміналів, у грудні 2022 року 359,2 тис., а в 2025 році вже 558,6 тис. У березні 2026 року НБУ повідомив про 563,4 тис. активних POS-терміналів і 654,5 тис. пунктів продажу та надання послуг, які приймають картки.

Банкоматна мережа інша: вона не росте так швидко. У березні 2026 року працювало 15,7 тис. банкоматів. Це логічно, бо головний приріст іде не через зняття готівки, а через оплату карткою, NFC і перекази. Для планування платежів корисно також мати під рукою фінансові калькулятори, особливо якщо Ви порівнюєте витрати за місяць.

Війна не зламала звичку українців платити безготівково. Навпаки, у травні-грудні 2022 року частка безготівкових операцій за сумою була 69% проти 60% за аналогічний період 2021 року. За кількістю частка теж була вищою: майже 93% проти 90%.

Причина не тільки в технологіях. Під час ракетних обстрілів, евакуації та блекаутів людям було важливо швидко переказувати гроші родині, волонтерам і військовим. У 2022 році перекази з картки на картку дали 58,3% суми безготівкових карткових операцій за травень-грудень. У 2025 році ця частка знизилася до 26,3%, бо розрахунки в торговельній мережі знову стали головним сегментом.

Це хороший знак. Коли POS-оплати ростуть швидше, ніж екстрені P2P-перекази, це означає, що повсякденна економіка працює рівніше. Але воєнний контекст залишається важливим: перебої зі світлом, окупація частини територій і валютні обмеження НБУ все ще впливають на поведінку людей.

Українська статистика в цьому матеріалі переважно про операції з платіжними картками. Дані ECB для єврозони ширші: там у безготівкові платежі входять картки, кредитові перекази, прямі дебети, електронні гроші та інші інструменти.

У першому півріччі 2025 року в єврозоні було 77,7 млрд безготівкових платіжних транзакцій на 116,0 трлн євро. Карткові платежі дали 57% кількості безготівкових транзакцій, але лише невелику частину суми, бо великі платежі проходять кредитовими переказами. В Україні за картками інша картина: за кількістю майже весь картковий оборот уже безготівковий, але за сумою ще помітна роль готівки.

Eurostat показує інший, поведінковий бік. У 2025 році 78% інтернет-користувачів у ЄС купували або замовляли товари чи послуги онлайн. Для України прямо зіставного показника в цій статті немає, тому ми не робимо висновок, що Україна випереджає або відстає. Коректний висновок інший: українська карткова інфраструктура близька до європейської за щоденною звичкою платити карткою, але воєнні ризики та доходи населення роблять структуру платежів іншою.

Для журналістів та аналітиків це означає одне: порівнюйте не заголовні відсотки, а методологію. Український показник 95,5% за 2025 рік описує частку безготівкових операцій усередині карткового обороту. Показник ECB 57% описує частку карток серед усіх безготівкових інструментів єврозони. Обидва показники корисні, але відповідають на різні запитання.

Безготівкові платежі зручні, але не безпечні автоматично. За даними НБУ, у 2025 році кількість шахрайських операцій із платіжними картками, за якими були збитки, знизилася до 256 тис. Це 27 шахрайських операцій на 1 млн видаткових карткових операцій, на 14% менше, ніж у 2024 році.

Проблема в іншому: загальна сума збитків зросла до 1,4 млрд ₴. Середня незаконна операція збільшилася до 5 536 ₴. Більшість випадків за кількістю, 83%, сталися в інтернеті. За сумою 90% збитків були пов’язані із соціальною інженерією, коли люди самі передають реквізити, коди або доступ до банкінгу.

Тому статистика безготівкових платежів має читатися разом із безпекою. Варто знати типові схеми шахрайства з картками і правила безпеки банківських карток. Особливо це стосується онлайн-оплат, переказів незнайомим людям і платежів за посиланнями в месенджерах.

Найімовірніше, частка безготівкових платежів за кількістю залишатиметься дуже високою. Простору для різкого зростання вже мало, бо 96% у I кварталі 2026 року означає майже повну звичку платити без готівки карткою або телефоном.

За сумою потенціал ще є. У I кварталі 2026 року частка безготівкових операцій за сумою зросла до 67,3%. Якщо термінальна мережа й онлайн-торгівля далі відновлюватимуться, цей показник може поступово рухатися вище. Проте готівка залишиться важливою через війну, відключення світла, нерівномірний доступ до інтернету й різну платіжну поведінку в регіонах.

Окремий тренд, це СЕП і миттєві перекази. За даними НБУ про СЕП, у 2025 році через систему пройшло 595,1 млн платежів на 273,6 трлн ₴, а миттєвих переказів було 35,9 млн на 163,1 млрд ₴. Це не те саме, що карткові оплати в магазині, але для економіки це важлива основа. Платежі між рахунками, трекінг операцій і майбутня інтеграція з європейською інфраструктурою можуть поступово зробити безготівкові перекази зрозумілішими для бізнесу і людей.

Для читача практичний висновок простий: безготівкові платежі вже основний сценарій, але резерв готівки на кілька днів під час воєнного стану все ще має сенс. Це не суперечність. Це нормальна фінансова обережність в Україні.