Статистика банківської системи України

Статистика банківської системи України показує, скільки банків працює на ринку, який обсяг активів вони тримають, кому кредитують, скільки грошей населення і бізнес зберігають у банках та наскільки стійкою лишається система під час війни.

За останніми наглядовими даними НБУ, на 1 травня 2026 року в Україні працювало 58 діючих банків. За оперативними даними на 1 червня 2026 року активи банків становили 4 069,4 млрд ₴, а кошти фізичних осіб у банках, разом з ощадними сертифікатами, 1 488,7 млрд ₴.

Це не сторінка з рейтингом банків і не підбір депозитів. Якщо Вам потрібні умови конкретних продуктів, дивіться окремо банківські депозити, кредити в Україні або банківські картки. Тут мета інша: дати чисту картину того, як виглядає банківська система за офіційними цифрами.

На 1 травня 2026 року НБУ показував 58 діючих банків. Із них 27 мали іноземний капітал, а 20 були зі 100% іноземним капіталом. Для порівняння, на початку 2022 року працював 71 банк.

Скорочення кількості банків не означає автоматично слабшу систему. Після 2014 року Україна пройшла очищення банківського сектору, а після 2022 року банки працюють в умовах воєнного стану, валютних обмежень, ризиків для інфраструктури та високої облікової ставки.

Якщо Вам потрібне базове пояснення, що входить у банківську систему України, почніть з окремого довідника. На цій сторінці фокус саме на цифрах: активи, кредити, зобов’язання, капітал, NPL і мережа відділень.

Найпомітніша зміна після 2021 року, номінальний розмір системи. Активи банків зросли з 2 053,2 млрд ₴ на початку 2022 року до 4 069,4 млрд ₴ на 1 червня 2026 року. Це майже подвоєння в гривні, але його не можна читати як просте подвоєння добробуту. Частину приросту пояснюють інфляція, валютна переоцінка, бюджетні платежі, військові видатки, ОВДП і зміна поведінки клієнтів.

Кредитний портфель зростав повільніше. Кредити клієнтам були 1 065,3 млрд ₴ на початку 2022 року і 1 338,8 млрд ₴ на 1 червня 2026 року. Тобто активи виросли набагато швидше, ніж кредитування. Саме тому в балансі банків таку велику роль мають цінні папери, депозитні сертифікати і ліквідні інструменти.

Кошти фізичних осіб у банках виросли з 726,9 млрд ₴ до 1 488,7 млрд ₴. Для вкладника це виглядає як ознака довіри до системи. Але для родини з нестабільним доходом це не завжди відчувається в кишені. Частина грошей концентрується у великих містах, на рахунках ФОП, у людей з офіційною зайнятістю або компенсаційними виплатами. Тому банківські цифри треба читати разом із темами фінансової системи, інфляції, зайнятості та доступу до готівки.

На 1 червня 2026 року активи банків України становили 4 069,4 млрд ₴. Найбільший блок активів, вкладення в цінні папери та депозитні сертифікати: 1 925,7 млрд ₴. Із них ОВДП становили 1 022,3 млрд ₴.

Кредити банків України клієнтам були другим великим блоком: 1 338,8 млрд ₴ до резервів або 1 194,2 млрд ₴ чистих кредитів. Із валового кредитного портфеля 946,0 млрд ₴ припадало на суб’єктів господарювання, а 386,6 млрд ₴ на фізичних осіб.

Пасивна сторона показує, звідки банки беруть ресурс. Кошти бізнесу становили 1 675,9 млрд ₴, кошти фізичних осіб 1 488,7 млрд ₴. Тобто банківська система тримається не тільки на кредитуванні, а й на великому обсязі рахунків, депозитів, бюджетних платежів, ОВДП і ліквідності.

Кредитування знову стало важливим джерелом зростання банківських активів. У травневому огляді НБУ зазначив, що кредитний портфель підтримує приріст чистих активів уже близько двох років поспіль, а приріст чистих гривневих кредитів бізнесу та населенню в I кварталі 2026 року був близьким до третини в річному вимірі.

Водночас якість портфеля стала кращою за офіційною статистикою. Непрацюючі кредити, або NPL, залишаються одним із головних показників ризику. Частка непрацюючих кредитів за всіма кредитами знизилася з 23,91% у грудні 2025 року до 12,58% на 1 травня 2026 року. У корпоративному секторі вона становила 15,35%, у фізичних осіб разом із ФОП 10,37%.

Це важливий, але не магічний показник. Частина покращення пов’язана зі списанням старих проблемних кредитів, частина з приростом нового портфеля кращої якості. Для позичальника практичний висновок простий: банки все одно уважно дивляться на дохід, боргове навантаження, прострочення і кредитну історію.

На 1 червня 2026 року кошти фізичних осіб у банках становили 1 488,7 млрд ₴. Із них 988,9 млрд ₴ були в гривні, а 499,7 млрд ₴ в іноземній валюті у гривневому еквіваленті. Строкові кошти фізичних осіб становили 493,0 млрд ₴.

Кошти бізнесу були ще більшими: 1 675,9 млрд ₴. Гривневі кошти бізнесу становили 1 221,9 млрд ₴, валютні 454,0 млрд ₴. У банківському огляді за I квартал НБУ окремо зазначив, що гривневі кошти фізосіб зросли на 1,6% за квартал і на 19,8% рік до року.

Під час війни довіра до банків тримається не лише на ставках. Важливі гарантії вкладів, доступ до готівки, стабільність платежів і робота відділень під час відключень. Тому для практичного читача банківська статистика пов’язана не тільки з цифрами балансу, а й з тим, чи можна реально отримати послугу в критичний момент.

Окрема особливість української банківської системи після 2022 року, мережа Power Banking. За сторінкою НБУ, вона налічує близько 2 400 відділень, забезпечених альтернативними джерелами енергії, резервними каналами зв’язку, посиленою інкасацією готівки та додатковим персоналом.

Це не просто красива ініціатива. Для людини у місті з відключеннями електроенергії банківська стійкість означає дуже конкретні речі: отримати готівку, зробити платіж, обміняти валюту за наявності готівки в касі, отримати консультацію і не залишитися без доступу до рахунку.

Тому статистика відділень має воєнний контекст. У мирний час зменшення мережі часто пояснюють переходом у мобільні застосунки. В Україні фізична мережа досі важлива, бо вона працює як запасний канал для людей, бізнесу і громад.

За січень-травень 2026 року банки отримали 269,6 млрд ₴ доходів і 224,6 млрд ₴ витрат. Чистий прибуток за цей період становив 45,0 млрд ₴. Для порівняння, за I квартал 2026 року НБУ в огляді банківського сектору показував 26 млрд ₴ прибутку, на третину менше, ніж за I квартал попереднього року, через підвищену ставку податку на прибуток банків до 50%.

Капітал також лишається запасом міцності. На 1 червня 2026 року регулятивний капітал банківської системи становив 344,2 млрд ₴, а норматив достатності регулятивного капіталу 17,70% за мінімальної вимоги 10%.

НБУ вже готує наступний етап правил. У Звіті про фінансову стабільність регулятор зазначив, що з початку 2027 року банки мають дотримуватися вимог до буферів капіталу, а мінімальна вимога до достатності регулятивного капіталу знизиться з 10% до 8%, що відповідає практиці ЄС.

Перший тренд, подальше кредитування в гривні. НБУ прямо називає кредитування ключовим рушієм зростання чистих активів банків протягом близько двох років. Але це зростання буде обережним. Банки оцінюватимуть не тільки заставу і дохід, а й воєнні ризики, галузь роботи клієнта, стабільність надходжень і кредитну історію.

Другий тренд, поступовий перехід до жорсткішої капітальної рамки. Стрес-тестування 26 найбільших банків із часткою понад 90% активів має показати, кому потрібні програми капіталізації або реструктуризації. Для читача це звучить технічно, але суть проста: регулятор хоче, щоб великі банки мали запас міцності навіть за гіршого сценарію.

Третій тренд, фізична стійкість сервісу. Мобільні застосунки важливі, але війна показала, що банківська система має працювати і без нормального електропостачання. Тому мережа відділень, банкоматний роумінг, резервні канали зв’язку і готівкова інкасація залишаться частиною фінансової безпеки.

Четвертий тренд, більше уваги до якості кредитів. Частка NPL вже впала до 12,58%, але це не причина ігнорувати ризики. Якщо економіка сповільниться, бізнес втратить замовлення або домогосподарства матимуть нові затримки доходів, якість портфеля знову стане головним індикатором здоров’я банків.

Для вкладника головні показники, це кошти фізичних осіб, гарантії вкладів, капітал банків і робота мережі під час відключень. Якщо банк має привабливу ставку, але Вам потрібен резерв на щоденні витрати, порівнюйте не тільки дохідність, а й доступ до грошей, умови дострокового зняття та наявність відділень або банкоматів у Вашому місті.

Для позичальника важливі інші цифри: ставки, NPL, кредитна історія і реальна вартість договору. Коли банки нарощують кредитування, це не означає автоматичного схвалення для всіх. Кожна заявка все одно проходить оцінку доходу, прострочень, боргового навантаження та даних кредитних бюро. Тому перед оформленням варто порахувати платіж у фінансовому калькуляторі і залишити запас у бюджеті.