Економіка України під час війни: стан, виклики та очікування

Четвертий рік повномасштабної війни з росією серйозно змінив економічний ландшафт України. Попри безпрецедентні руйнування та виклики, українська економіка демонструє вражаючу адаптивність. У цьому матеріалі розглянемо актуальний стан економіки, ключові показники та прогнози експертів на найближчі роки.

Після падіння ВВП на 29,1% у 2022 році економіка почала поступово відновлюватися. У 2023 році зростання склало 5,3%, у 2024 – близько 3,5%. Однак у 2025 та 2026 роках темпи значно уповільнилися через продовження бойових дій та масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру.

Прогнози на 2026 рік від різних організацій:

• МВФ – зростання ВВП на 2%
• Світовий банк – зростання на 1,2% (знижено з 2%)
• НБУ – зростання близько 2,3%
• Уряд (базовий сценарій) – зростання 4,5% за умови покращення безпекової ситуації
• Уряд (консервативний сценарій) – зростання 2,4% за продовження активних бойових дій

Основні причини гальмування – пошкодження енергетичної та промислової інфраструктури, дефіцит робочої сили через мобілізацію та еміграцію, а також загальна економічна невизначеність.

Витрати на оборону та безпеку залишаються найбільшою статтею бюджету. У 2026 році на ці потреби спрямовується понад 50% видатків державного бюджету. Загальний обсяг бюджету на 2026 рік становить понад 2,2 трильйони гривень.

Україна не може повністю покрити свої оборонні витрати самостійно. Значна частина фінансування надходить від міжнародних партнерів – ЄС, США, МВФ та інших донорів. За даними на початок 2026 року, партнери виділили понад 70 мільярдів євро фінансової та гуманітарної допомоги, а також мільярди у вигляді військової підтримки.

Інфляція є одним з ключових індикаторів економічного здоров'я країни під час війни. У 2022 році інфляція сягнула 26,6%, але з тих пір НБУ вдалося поступово її знизити.

Динаміка інфляції:

• 2022 рік – 26,6%
• 2023 рік – 5,1%
• 2024 рік – 12%
• 2025 рік – 8%
• 2026 рік (прогноз НБУ) – 7,5%

Щодо курсу валют, у бюджеті на 2026 рік закладено курс 45,7 ₴/$. Аналітики різних компаній прогнозують курс у діапазоні 43,5–45 ₴/$ протягом року. НБУ зберігає режим «керованої гнучкості», проводячи валютні інтервенції для стримування різких коливань.

Міжнародні резерви НБУ на початок 2026 року перевищували 52 мільярди доларів – цього достатньо для покриття приблизно 5,5 місяців імпорту.

Державний борг зростає через необхідність фінансування оборони та соціальних видатків. Станом на початок 2026 року борг наблизився до 100% ВВП – вперше в історії незалежної України.

Прогнози боргового навантаження:

• Уряд – 106% ВВП до кінця 2026 року
• МВФ (базовий сценарій) – 110,4% ВВП
• МВФ (альтернативний прогноз) – 122,6% ВВП

Важливо, що значна частина допомоги надходить у формі грантів, які не потребують повернення. Кредитна частина боргу розподілена між МВФ, ЄБРР, ЄІБ та Світовим банком. Україна домовилась про відтермінування виплат за офіційним держборгом до 2030 року.

За зобов'язаннями перед МВФ, Україна має знизити державний борг до 82% ВВП до 2028 року та до 65% ВВП до 2033 року.

Середня заробітна плата в Україні продовжує зростати в гривневому еквіваленті. За даними Держстату, у лютому 2026 року середня зарплата становила 28 321 ₴. Мінімальна зарплата з січня 2026 року складає 8 647 ₴.

Найбільші зарплати спостерігаються у Києві (45 651 ₴) та ІТ-секторі (78 941 ₴). Найнижчий рівень – у Кіровоградській (20 083 ₴) та Чернівецькій (20 460 ₴) областях.

Однак реальна купівельна спроможність залишається під тиском інфляції та девальвації гривні. Якщо перерахувати зарплати в доларовому еквіваленті, вони все ще не досягли довоєнного рівня.

Масова еміграція залишається одним з найсерйозніших довгострокових викликів для економіки. Станом на початок 2026 року за кордоном перебуває близько 5,6 мільйонів українських біженців.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення до кінця 2025 року кордон перетнули на виїзд 60,4 мільйони разів, а на в'їзд – 56,3 мільйони. Ця різниця відображає масштаб відтоку населення.

Повернення емігрантів – стратегічне завдання для відновлення економіки. Експерти виділяють кілька ключових напрямків:

Питання фінансування відбудови залишається центральним для економічного майбутнього України. Існують три основних джерела:

Попри загальне економічне уповільнення, кілька секторів демонструють стійке зростання та стають новими драйверами розвитку:

Війна суттєво вдарила і по економіці агресора, хоча росія намагається приховати реальні масштаби проблем.

За даними ISW, акцент росії на оборонній промисловості завдає серйозної шкоди цивільним секторам економіки. Бюджетний дефіцит зростає, а витрати на обслуговування боргу продовжують збільшуватися.

Ключова ставка Банку росії сягнула рекордних рівнів – понад 20% – для стримування інфляції. Це робить кредитування практично недоступним для бізнесу та населення.

Санкції продовжують обмежувати доступ росії до технологій та міжнародних фінансових ринків. Нафтогазові доходи – основне джерело бюджету – залишаються під тиском через санкційні обмеження та стелю цін.

Для пересічних громадян економічна ситуація означає кілька практичних моментів:

• Ціни продовжать зростати, хоча темпи інфляції уповільнюються – прогноз НБУ на 2026 рік 7,5%
• Курс гривні поступово знижуватиметься – в межах 43,5–45 ₴/$ протягом року
• Зарплати зростають номінально, але реальна купівельна спроможність відстає від довоєнного рівня
• Депозитні ставки залишаються привабливими – можна розглянути банківські депозити як спосіб захисту заощаджень
• Військові облігації – ще один інструмент для збереження коштів та підтримки економіки

Економіка України під час війни демонструє вражаючу адаптивність, проте зростання значно уповільнилося порівняно з 2023 роком. Країна залишається залежною від міжнародної фінансової допомоги для покриття оборонних та соціальних видатків.

Основні виклики – дефіцит робочої сили через еміграцію та мобілізацію, руйнування енергетичної інфраструктури та зростання державного боргу. Водночас нові драйвери – оборонна промисловість, ІТ та агросектор – забезпечують базу для подальшого розвитку.

Майбутнє економіки безпосередньо залежить від безпекової ситуації, продовження міжнародної підтримки та здатності уряду проводити структурні реформи. У разі покращення безпеки прогнози передбачають прискорення зростання ВВП до 4-5% на рік.