Фальшиві гроші: як розпізнати підробку та що робити

Фальшиві гроші залишаються реальною загрозою для кожного, хто користується готівкою. Хоча рівень підроблення в Україні значно знизився за останні роки, ризик отримати фальшиву купюру існує – особливо при розрахунках на ринках, АЗС та в дрібних торговельних точках.

За даними Національного банку України, у 2025 році на 1 мільйон справжніх банкнот гривні припадало лише 1,7 підроблених – це найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення. Для порівняння: у Єврозоні на 1 мільйон банкнот євро припадає близько 15 підробок. Але навіть за такої низької статистики варто знати, як перевірити купюру на справжність та як відрізнити підроблені гроші від справжніх.

Рівень підроблення гривні стабільно знижується. За статистикою НБУ:

• 2021 рік – 7 підробок на 1 мільйон справжніх банкнот
• 2023 рік – 2,1 підробки на 1 мільйон
• 2024 рік – 5,1 підробок на 1 мільйон (тимчасове зростання)
• 2025 рік – 1,7 підробок на 1 мільйон (найнижчий показник)

Загалом в обігу перебуває 2,6 мільярда банкнот загальною вартістю 913 мільярдів гривень та 15,2 мільярда монет вартістю 9,6 мільярда гривень. Частка підробок становить мізерну частину цієї маси, але все одно вимірюється тисячами купюр на рік.

Покращення статистики пов'язане з впровадженням банкнот нового зразка (2014–2019 років), які мають значно посилений захист. Підробки банкнот нового покоління становлять лише 10% від загальної кількості вилучених фальшивок.

За статистикою Національного банку, розподіл вилучених підробок за номіналами виглядає так:

• 500 грн – 80% усіх підробок (абсолютний лідер)
• 200 грн – 13% підробок
• 20, 50, 100 та 1 000 грн – решта 7%

Банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 грн практично не підробляють – їх вартість не виправдовує ризик.

Найбільше підробляють банкноти старого зразка (2003–2007 років). Саме 500 грн зразка 2006 року – головна мішень фальшивомонетників, адже ці купюри мають менше захисних елементів порівняно з сучасними банкнотами.

Фальшиві купюри найчастіше потрапляють в обіг через:

• Каси АЗС – через великий потік клієнтів і поспіх при розрахунках
• Мережі роздрібної торгівлі – ринки, невеликі магазини, кіоски
• Заклади швидкого харчування – де касири обслуговують швидко і не завжди перевіряють купюри
• Онлайн-канали – в месенджерах періодично з'являються групи, що пропонують придбати фальшиві гроші

За способом виготовлення переважна більшість підробок – низької якості. 93% вилучених НБУ фальшивок були надруковані на струменевих принтерах, ще 6% – на лазерних принтерах та копіювальних апаратах. Лише 1% становлять більш якісні підробки, виготовлені поліграфічним способом.

Перевірити справжність купюри можна трьома способами: подивитися, помацати, повертіти. Цей простий алгоритм дозволяє виявити більшість підробок без спеціального обладнання.

На купюрі 500 грн зображений Григорій Сковорода, а на зворотному боці – корпус Києво-Могилянської Академії. Ось основні захисні елементи, на які слід звертати увагу:

Справжній банкнотний папір має характерну волокнисту структуру – він шорсткий, пружний і не ковзає в руках. Фальшивки на звичайному папері відчуваються гладкими.

На справжній банкноті є рельєфний друк, який легко відчути пальцями. Ці рельєфні елементи спеціально розроблені для того, щоб навіть люди з вадами зору могли визначити номінал купюри.

Піднесіть купюру до світла і зверніть увагу на такі елементи:

• Водяні знаки – великий повторює портрет, зображений на банкноті, маленький має вигляд символу гривні (₴)
• Захисна полімерна стрічка – повністю занурена в папір. На ній розміщені написи «500 грн», тризуб та підкреслені цифри 500
• Суміщене зображення – елементи цифрового позначення номіналу з обох боків банкноти при розгляді на просвіт збігаються та доповнюють одне одного

Поверніть купюру під різними кутами до джерела світла:

• Приховане зображення номіналу – цифри 500 видно лише під певним кутом зору
• Оптично-змінна фарба – ромбоподібний символ на рівні очей портрета Сковороди змінює колір від фіолетового до оливкового (або від золотисто-зеленого до синього на нових купюрах)
• «Орловський друк» – утворює зображення з різкими границями кольорів без розривів графічних елементів

Окрім візуальних ознак, на банкноті є елементи, які розпізнаються тільки спеціальними приладами:

• Ультрафіолетове світло – захисні волокна на справжній купюрі світяться яскравими червоними та зеленими кольорами. Фальшивки зазвичай або не світяться, або мають тьмяне рівномірне свічення
• Інфрачервоне світло – на справжній банкноті обличчя портрета повністю зникає, а на підробці – лише частково
• Магнітний детектор – деякі елементи надруковані магнітною фарбою
• Мікротексти – дрібні написи, видимі лише через збільшувальне скло

В Україні також підробляють іноземну валюту, особливо долари США. Ось ключові захисні елементи банкноти 100 доларів:

• Синя 3D-стрічка безпеки – при нахилі дзвіночки та цифри «100» рухаються та змінюють колір
• Водяний знак – портрет Бенджаміна Франкліна та цифра «100» видні на просвіт
• Колірно-змінна фарба – цифра «100» у правому нижньому куті змінює колір від мідного до зеленого

Для банкнот євро зверніть увагу на голографічну смужку з портретним вікном та кольоровозмінними символами.

Якщо Ви підозрюєте, що до Ваших рук потрапила підроблена купюра, дотримуйтесь такого порядку дій:

1. Не намагайтеся її використати. Свідоме використання фальшивих грошей – кримінальний злочин, навіть якщо Ви отримали їх випадково.

2. Зверніться до банку. Віднесіть підозрілу купюру до будь-якого банківського відділення. Співробітники перевірять її та, якщо вона фальшива, передадуть до територіального управління НБУ. Вартість вилученої фальшивої банкноти не відшкодовується.

3. Або зверніться до поліції. Ви можете одразу звернутися з підозрілою купюрою до поліції. Там її відправлять на експертизу та розпочнуть розслідування. Вам доведеться дати свідчення: де, від кого та коли Ви отримали цю купюру.

4. Банк повідомляє поліцію. Про кожен факт вилучення фальшивих грошей банк обов'язково повідомляє правоохоронні органи.

Згідно зі статтею 199 Кримінального кодексу України, виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання чи збут підроблених грошей карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.

Якщо злочин вчинено повторно або організованою групою – покарання збільшується до 5–10 років з конфіскацією майна.

Важливо розуміти: кримінальна відповідальність настає не лише за виготовлення фальшивих грошей, а й за свідомий збут підроблених купюр. Тому, знайшовши у себе фальшивку, ніколи не намагайтеся позбутися її через магазин або ринок.