Що буде, якщо не платити кредит?

Коротко: якщо Ви шукаєте відповідь на питання « що буде якщо не платити кредит », борг не зникне. Кредитор може нараховувати відсотки, передати справу колекторам, подати позов до суду, а інформація про прострочення потрапить до кредитної історії в УБКІ.

Під час воєнного стану для споживчих кредитів діє важливий захист: штрафи, пеня та інші платежі за прострочення не мають нараховуватися за період дії воєнного стану і ще 30 днів після його завершення. Але це не прощення боргу. Тіло кредиту та проценти за користування грошима залишаються.

Найкращий крок, якщо платити нічим: не ховатися, а письмово звернутися до кредитора по реструктуризацію. Чим раніше Ви це зробите, тим більше шансів домовитися без суду.

Перші дні прострочення зазвичай починаються з нагадувань: SMS, дзвінків, повідомлень у застосунку або на електронну пошту. Далі кредитор фіксує прострочення у своїй системі та може передати дані до бюро кредитних історій.

Якщо борг не погашається довше, наслідки стають серйознішими:

• кредитна історія погіршується, і нові заявки на кредит онлайн можуть відхилятися;
• проценти за договором продовжують нараховуватися, навіть якщо штрафи під час воєнного стану заборонені;
• кредитор може пропонувати пролонгацію, реструктуризацію або кредитні канікули;
• справу можуть передати колекторській компанії з реєстру НБУ;
• у крайньому випадку кредитор звертається до суду, а після рішення суду працює виконавча служба або приватний виконавець.

Для невеликих мікрокредитів схема схожа. Різниця лише в тому, що МФО часто швидше передають борг на врегулювання, тому не варто чекати кілька місяців без відповіді кредитору.

Якщо Вас цікавить, що буде якщо не платити кредит під час війни, почніть із спеціального правила для споживчих кредитів: позичальник звільняється від штрафів, пені та інших платежів, які договором передбачені саме за прострочення. Також кредитор не має підвищувати процентну ставку через невиконання договору, якщо інше не передбачено змінюваною ставкою.

Це правило стосується не лише банків, а й небанківських фінансових установ, тобто МФО також. Але є важлива межа: закон не скасовує сам кредит. Ви все одно маєте повернути отриману суму та проценти за користування коштами.

Перед будь-якою пролонгацією або новим договором дивіться не лише денну ставку, а й реальну річну процентну ставку (РРПС). Закон України «Про споживче кредитування» визначає її як показник повної вартості кредиту за рік. Простими словами, РРПС показує, скільки реально коштує кредит з урахуванням процентів, комісій та обов'язкових платежів. Детальніше про це є в матеріалі про проценти за кредитами.

Прострочення майже завжди впливає на кредитну історію. В Україні кредитори можуть перевіряти дані через УБКІ, Українське бюро кредитних історій. Бюро працює з FICO Score, діапазон оцінки становить 300-850 балів, а модель прогнозує ризик прострочення 90 днів і більше протягом наступних 12 місяців.

Для позичальника це означає просту річ: навіть якщо зараз кредит невеликий, прострочення може завадити отримати кредитну картку, більшу позику або кредит з поганою кредитною історією у майбутньому.

Також важливо пам'ятати, що кредитні запити фіксуються. Якщо після прострочення подати заявки в десятки компаній одночасно, кредитори побачать активний пошук грошей і можуть оцінити це як додатковий ризик.

Колектори в Україні працюють законно лише в межах правил. НБУ пояснює, що врегулюванням простроченої заборгованості можуть займатися кредитор, новий кредитор або колекторська компанія, включена до відповідного реєстру.

Колектор має представитися, назвати компанію, контакти, правову підставу звернення та суму боргу. Він може повідомляти про заборгованість і вести переговори. Але не має права погрожувати, шантажувати, вводити в оману щодо суми боргу, шкодити репутації, дзвонити вночі або тиснути на третіх осіб. Якщо це відбувається, фіксуйте дзвінки, скріншоти та подавайте скаргу до кредитора, НБУ або поліції. Детально про права боржника є в матеріалі колектори в Україні.

Примусово стягувати борг можуть тільки державні або приватні виконавці, і лише після офіційної процедури. Зазвичай це рішення суду або інший виконавчий документ. Тоді можливі арешт рахунків, списання коштів і стягнення частини офіційного доходу.

Якщо Ви вже розумієте, що найближчий платіж не витримаєте, дійте до першого прострочення. НБУ прямо радить звертатися до фінансової установи з проханням про реструктуризацію, особливо якщо є підтверджена причина: втрата роботи, хвороба, втрата майна, смерть члена сім'ї, переїзд через війну.

Практичний порядок дій:

1. Порахуйте реальний борг: тіло кредиту, проценти, комісії та прострочені платежі. Для планування платежу можна використати кредитний калькулятор.
2. Напишіть кредитору заяву про реструктуризацію. Просіть зменшити щомісячний платіж, продовжити строк або списати штрафи, якщо вони були нараховані неправомірно.
3. Додайте документи, які підтверджують складні обставини.
4. Не беріть новий дорогий кредит лише для закриття старого, доки не порахували повну вартість. Іноді рефінансування допомагає, але іноді лише збільшує борг.
5. Якщо кредитів кілька, складіть план погашення. Почніть з найризиковіших боргів, де вже є суд, застава або активні колектори.

Якщо боргів багато, корисно окремо пройти покроковий план як вилізти з боргів. Там важливо не обіцяти кредитору суму, яку Ви точно не зможете внести. Краще менший, але реальний платіж, ніж ще одна зірвана домовленість.