Статистика заборгованості населення

Що показує статистика заборгованості населення

Статистика заборгованості населення показує, скільки українські домогосподарства винні банкам і як змінюється структура цього боргу під час війни. За даними НБУ, на кінець квітня 2026 року кредити домашнім господарствам становили 400,4 млрд ₴. Із них 324,4 млрд ₴ припадало на споживчі кредити.

Це не повний борг кожної родини в країні. У статистиці НБУ йдеться про кредити, надані депозитними корпораціями, тобто банківською частиною системи. Борги перед МФО, ломбардами, приватними кредиторами або комунальними підприємствами можуть жити в інших наборах даних.

Для читача це важлива різниця. Якщо Ви дивитесь на кредити в Україні, цифра 400,4 млрд ₴ показує масштаб банківського боргу населення, але не відповідає на питання, чи конкретна позика безпечна для Вашого бюджету. Тут треба окремо рахувати РРПС, суму до повернення, строк і ризик прострочення.

Динаміка за останні роки

Заборгованість населення за банківськими кредитами зменшилася в перший рік повномасштабної війни, а потім почала швидко відновлюватися. На кінець 2021 року кредити домашнім господарствам становили 254,4 млрд ₴. У 2022 році показник знизився до 221,1 млрд ₴.

Після цього ринок повернувся до зростання. У 2023 році портфель зріс до 236,5 млрд ₴, у 2024 році до 291,8 млрд ₴, у грудні 2025 року до 365,4 млрд ₴, а у квітні 2026 року до 400,4 млрд ₴.

Найбільше зростає споживчий блок. Це кредити на повсякденні потреби, кредитні картки, овердрафти, розстрочки та грошові позики. Саме тому сторінки про мікрокредити онлайн і вартість кредиту треба читати разом зі статистикою, а не окремо від неї.

Структура боргу: що саме винні домогосподарства

У квітні 2026 року споживчі кредити становили 81,0% банківського боргу домогосподарств. Це головна причина, чому статистика заборгованості населення в Україні більше схожа на історію про щоденне фінансування, ніж про класичний європейський іпотечний ринок.

Іпотека та кредити на нерухомість ростуть, але вони не є центром портфеля. Із загальної суми НБУ окремо показує 50,1 млрд ₴ кредитів на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості. Іпотечні кредити за ознакою забезпечення становили 57,0 млрд ₴.

Інші кредити становили 25,8 млрд ₴. У цю категорію НБУ включає, зокрема, кредити фізичним особам підприємцям на інші цілі. Для звичайного позичальника важливо не змішувати ці групи. Кредит на карту і довга житлова позика мають різну логіку ризику, різну ставку і різний сценарій прострочення.

Регіональний розріз заборгованості

Регіональна статистика НБУ показує не рівень проблемності позичальників, а баланс кредитів у розрізі областей. Найбільший обсяг припадає на Київську область та м. Київ: 206,1 млрд ₴ кредитів домашнім господарствам у квітні 2026 року. Це більше половини всього регіонального підсумку.

Така концентрація не означає, що кожна київська родина має більше боргів. У столиці зосереджені доходи, банки, робочі місця, дорожча нерухомість і більший обсяг формальних фінансових операцій.

Після Києва йдуть Дніпропетровська область із 37,2 млрд ₴, Львівська з 23,3 млрд ₴, Одеська з 14,3 млрд ₴ та Харківська з 10,7 млрд ₴. Прифронтовий і окупаційний контекст треба враховувати обережно: частина даних відображає роботу банківської системи в умовах обмежень, міграції та змін у платоспроможності населення.

Кредитна історія, УБКІ та демографічна межа даних

Публічна статистика НБУ не дає нормального демографічного зрізу за віком, доходом або сімейним складом позичальників. Тому чесніше не вигадувати портрет “типового боржника”, а дивитися на те, що справді вимірюється: портфель банків, регіони, строки, валюта і якість обслуговування боргу.

Окремий пласт даних живе в кредитних бюро. УБКІ повідомляє про понад 25 млн позичальників і понад 100 млн кредитних угод у своїй базі. Це пояснює, чому кредитна історія має практичне значення: банк або МФО бачить не тільки поточну заявку, а й попередні договори, прострочення та запити.

В Україні кредитні запити фіксуються. Якщо людина подає багато заявок поспіль, це може виглядати як ознака фінансового стресу. Особливо коли вже є активні короткі позики або прострочення. Перед новою заявкою варто порахувати навантаження в кредитному калькуляторі і перевірити, чи платіж витримає Ваш бюджет.

Прострочення і непрацюючі кредити

NPL, або непрацюючий кредит, у банківській статистиці не дорівнює будь-якій затримці платежу на кілька днів. НБУ пояснює, що після оновлення правил до європейських підходів непрацюючими є, зокрема, дефолтні активи, первісно знецінені активи та окремі повторно реструктуризовані кредити з простроченням.

Станом на 1 квітня 2026 року частка NPL у банківському секторі знизилася до 12,9%. Для фізичних осіб вона була нижчою, 10,3%. Це важливий сигнал: новий роздрібний портфель поки тримається краще, ніж багато хто очікував у перший рік війни.

Але для позичальника це не привід легковажити. Прострочення може зіпсувати кредитну історію, збільшити борг через штрафи і ускладнити наступне кредитування. Якщо платіж уже зірвався, корисніше читати не рейтинги, а практичний матеріал про те, що буде якщо не платити кредит.

Порівняння з довоєнним періодом і ЄС

Довоєнна база для порівняння така: 254,4 млрд ₴ кредитів домашнім господарствам на кінець 2021 року. У квітні 2026 року було вже 400,4 млрд ₴. Номінально портфель на 57,4% більший, але інфляція, девальвація, міграція та зміна структури доходів роблять пряме порівняння неповним.

Порівняння з ЄС теж треба робити обережно. За даними ЄЦБ, у єврозоні борг домогосподарств до доходу становив 81,4% у III кварталі 2025 року, а борг до ВВП 50,7%. Там значну частину боргу формує іпотека. Український публічний зріз, який ми використовуємо тут, показує банківські кредити домогосподарствам у гривні і валюті, але не весь спектр зобов’язань сімей.

Ключова різниця для України: портфель населення зараз споживчо орієнтований. Це означає коротші строки, більшу чутливість до доходів і вищий ризик швидкого прострочення, якщо сімейний бюджет просідає. Саме тому перед новою позикою важливо розуміти, чому можуть відмовити у кредиті і як кредитор бачить Ваше боргове навантаження.

Воєнний контекст, прогноз і тренди

Повномасштабна війна з лютого 2022 року залишається головним фоном для будь-якої кредитної статистики. Частина людей втратила житло або роботу, частина переїхала, частина доходів стала нерегулярною. На рішення банків впливають воєнні ризики, облікова ставка НБУ, інфляція, валютні обмеження та якість портфеля.

18 червня 2026 року НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%. Для кредитного ринку це означає, що дешевих грошей поки немає. Кредитування може зростати, але вартість боргу для населення лишається високою.

Податковий контекст також важливий для чистих доходів. За даними ДПС, ставка військового збору для більшості доходів фізичних осіб, що декларуються за 2025 рік, становить 5%. Для окремих категорій, зокрема частини доходів військовослужбовців, діє ставка 1,5%. Це не кредитний показник, але він впливає на гроші, які реально залишаються в бюджеті.

Базовий прогноз: заборгованість населення, ймовірно, буде зростати поступово, якщо доходи та банківська ліквідність не погіршаться. Найбільший ризик не в самому факті зростання портфеля, а в тому, чи встигають доходи домогосподарств за платежами.