Шахрайство з банківськими картками – як розпізнати та захиститися

Шахрайство з банківськими картками залишається однією з найбільших загроз для українців. Чи можуть шахраї зняти гроші з картки без вашого відома? На жаль, так -- якщо отримають доступ до конфіденційних даних. За даними НБУ, у 2025 році збитки від карткового шахрайства зросли на 24% і сягнули 1,4 млрд ₴, хоча кількість випадків скоротилася до 256 тисяч. Середня сума однієї шахрайської операції зросла з 4 247 ₴ до 5 536 ₴.

У 90% випадків причиною втрат стає соціальна інженерія -- жертви самі розголошують дані карток або переказують гроші шахраям. Далі розберемо найпоширеніші схеми та способи захисту.

Шахраї створюють точні копії сайтів банків, маркетплейсів або державних сервісів. Відмінність може бути лише в одному символі URL-адреси. Далі через рекламу або розсилки залучають жертв.

Коли людина вводить на фальшивому сайті номер телефону, реквізити картки та одноразові паролі, вона фактично передає зловмисникам повний доступ до свого рахунку.

Як розпізнати:

• Перевіряйте адресу сайту -- вона має починатися з https:// і відповідати офіційній
• Зверніть увагу на якість дизайну, помилки у тексті та відсутність контактних даних
• Не переходьте за посиланнями з SMS або месенджерів -- вводьте адресу банку вручну

Це одна з найпоширеніших схем в Україні. Зловмисник зв'язується з продавцем або покупцем і надсилає посилання на підроблену сторінку оформлення угоди, що візуально копіює OLX або Нову Пошту.

Схема для продавців: шахрай повідомляє, що хоче купити товар, і надсилає посилання для «отримання оплати». На підробленому сайті продавець вводить дані своєї картки, нібито для зарахування коштів. Насправді гроші списуються з його рахунку.

Схема для покупців: зловмисник просить оплатити товар через «безпечну угоду» за спеціальним посиланням. Після введення даних картки гроші йдуть на рахунок шахрая.

Як розпізнати:

• Ніколи не переходьте за посиланнями від незнайомих осіб у месенджерах
• Справжня безпечна угода OLX здійснюється тільки через офіційний додаток або сайт OLX
• Для отримання грошей за продаж не потрібно вводити дані картки на сторонніх сайтах

Зловмисник телефонує і представляється працівником банку. Повідомляє про «підозрілу операцію» або «спробу несанкціонованого доступу» до вашого рахунку.

Далі сценарій розвивається так:

• Просять продиктувати одноразовий код з SMS, щоб нібито «заблокувати підозрілу операцію»
• Пропонують перевести гроші на «безпечний рахунок»
• Просять встановити програму віддаленого доступу на телефон

Важливо: справжні банківські працівники ніколи не запитують код з SMS, CVV2-код або PIN-код. Банк може лише повідомити про підозрілу операцію через push-повідомлення та запропонувати заблокувати картку через офіційний додаток.

У соціальних мережах поширені кілька схем:

Зламані акаунти друзів. Зловмисник отримує доступ до чужого профілю і пише всім контактам з проханням терміново позичити гроші. Історія звучить правдоподібно, бо надходить від знайомої людини.

Фейкові благодійні збори. Створюються публікації зі зворушливими історіями та прикладеними реквізитами картки. Фото картки може виглядати справжнім, але ім'я на ній підроблене.

Як розпізнати:

• Завжди перетелефонуйте людині особисто перед переказом грошей
• Перевірте, чи не змінилася манера спілкування у повідомленнях
• Для благодійних зборів перевіряйте організацію через офіційні реєстри

Шахраї розсилають SMS або повідомлення в месенджерах про нібито нараховані соціальні виплати (єПідтримка, допомога від держави) або несплачені штрафи.

Щоб «отримати виплату» або «погасити борг», жертву направляють на підроблений сайт, де потрібно ввести дані картки та сплатити «комісію» у кількасот гривень.

Як розпізнати:

• Перевіряйте інформацію про виплати через офіційний додаток Дія або особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду
• Держава ніколи не вимагає комісію за отримання соціальних виплат
• Заборгованість за штрафами перевіряйте через Єдиний реєстр боржників

Зловмисники використовують сервіс Google Фото, щоб ділитися альбомами з жертвою. В альбомі -- одне зображення з повідомленням про «нараховану виплату» через Дію. Для «отримання» потрібно сплатити комісію.

Також поширюються схеми через месенджери, де шахраї надсилають фішингові посилання під виглядом повідомлень від служб доставки, банків або інтернет-магазинів.

Як розпізнати:

• Жодні справжні виплати не надходять через Google Фото
• Офіційні сервіси не вимагають оплати комісії для отримання коштів
• Будь-яке повідомлення з проханням перейти за посиланням -- підозріле

Дотримуйтесь цих правил, щоб мінімізувати ризик стати жертвою карткового шахрайства:

Що робити, якщо шахраї зняли гроші з картки? Головне -- діяти максимально швидко. Кожна хвилина на рахунку, адже зловмисники можуть спробувати здійснити додаткові операції.

Якщо ви сумніваєтесь у контрагенті або отримали підозрілий запит на переказ коштів, скористайтеся цими сервісами:

• Стоп Фрауд (Кіберполіція) -- база даних шахрайських карток та телефонів на сайті cyberpolice.gov.ua
• ЄМА (Асоціація членів платіжних систем) -- сервіс перевірки на ema.com.ua
• Пошукові системи -- введіть номер картки або телефону у Google. Шахрайські реквізити часто вже зафіксовані на форумах та спеціалізованих сайтах

Також зверніть увагу на те, як банк перевіряє номер картки -- це допоможе зрозуміти, які дані безпечно повідомляти, а які ні.