Що таке фінансовий ризик?

Ризиком ми називаємо ймовірність невдачі чи події з негативними наслідками. Щодня ми стикаємось з різними ризиками, які змушують нас бути обережними і діяти обачно. Коли ризик стосується грошей чи інших активів, його називають фінансовим.

Рівень ризику пропорційний очікуваним втратам і ймовірності настання події, яка може їх спричинити. Тому будь-який ризик можна охарактеризувати за двома ознаками:

Насправді ми ризикуємо щодня, але коли справа стосується особистих фінансів, виділяються декілька основних ризиків. Готовність до небажаних ситуацій, або страхування, дають змогу уникнути непомірних матеріальних втрат.

Ризик втрати платоспроможності

Регулярні грошові надходження можуть несподівано припинитись або значно зменшитись через хворобу, або втрату роботи. У похилому віці людина поступово втрачає здатність заробляти гроші. Доходи підприємців можуть впасти через конкуренцію чи зниження попиту на їх продукцію.

Ризик втрати фінансової стійкості

Для фізичних осіб такий ризик найбільше пов'язаний з порушенням рівноваги між власними та позичковими коштами. Зловживання кредитами та перевищення витрат над доходами загрожує фінансовій стабільності.

Ризик боргів

Кредити пов'язані з ризиком, тому що негативно впливають на баланс активів і зобов'язань, погіршують фінансовий стан людини. Борги можуть рости через втрату заробітку, або тимчасове зниження доходів.

Якщо людина витрачає більше грошей, ніж заробляє, постійно бере кредити, погашає старі кредити за рахунок нових, вона може потрапити у «боргову яму». Перевіряючи доходи позичальника кредитні компанії завжди оцінюють кредитний ризик. В Україні кредитну історію позичальників веде УКБКІ (Українське бюро кредитних історій), яке використовує скорингову оцінку на основі FICO.

Фінансова стійкість може постраждати через втрату майна, чи відшкодування збитків, завданих іншим людям. Будь-які матеріальні речі можуть бути пошкоджені, зіпсовані, загублені або викрадені. В результаті виникають витрати на відновлення або ремонт.

Валютний ризик

Валютними називають ризики, пов'язані зі зміною курсів валют. З валютним ризиком найчастіше стикаються підприємці, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Якщо обмінний курс однієї валюти відносно іншої змінюється, підприємство може втратити частину доходів. Для пересічних громадян валютний ризик виникає, коли заощадження зберігаються в іноземній валюті або коли кредит оформлено у валюті.

Депозитний ризик

Депозитний ризик – це ризик вкладника втратити гроші, які він кладе на депозит у фінансовій установі. Неповернення або часткове повернення вкладів можливе через банкрутство банку. Гроші на депозитах вкладників захищають від ризиків за допомогою страхування та державного регулювання.

Фонд Гарантування Вкладів Фізичних Осіб (ФГВФО) створений для захисту інтересів вкладників. Під час дії воєнного стану та трьох місяців після його завершення Фонд гарантує відшкодування вкладів у повному обсязі. Після завершення цього періоду максимальна сума гарантованого відшкодування становитиме 600 тис. ₴.

Інфляційний ризик

Інфляція знижує реальні доходи, тому що зароблені гроші втрачають свою купівельну спроможність. Інфляційні ризики найбільше стосуються грошових коштів, тісно пов'язані з депозитними, кредитними та валютними ризиками.

Інноваційні ризики

Даний вид ризиків стосується впровадження нових фінансових технологій та інструментів. Підприємці, які розвивають інноваційний бізнес, не мають жодних гарантій, що їх нововведення дадуть очікувані результати, тому вони завжди ризикують.

Процентний ризик

Процентні ризики пов'язані зі зниженням прибутковості активів. Комерційні банки та кредитні установи стикаються з ризиком фінансових втрат через зміну процентних ставок на фінансовому ринку. Для позичальників процентний ризик означає можливе зростання щомісячних платежів за кредитом з плаваючою ставкою.

Податковий ризик

З податковим ризиком стикаються не тільки підприємці, він стосується і звичайних громадян. До податкових ризиків відносять зміни в законодавстві, введення нових податків, зміну порядку їх нарахування і ставок, скасування пільг, зміну термінів, умов та способів контролю за сплатою податків.

Криміногенний ризик

Криміногенними називають ризики, які пов'язані зі злочинною діяльністю інших осіб. Наприклад, незаконне присвоєння, шахрайські дії, або викрадення грошових та інших активів.

Інші ризики

Сюди відносяться будь-які форс-мажорні ситуації, такі як стихійні лиха, політичні зміни, економічні кризи в країні та в світі, воєнні дії, і навіть зміни в особистому житті, які негативно впливають на фінансовий стан. Для України ця категорія особливо актуальна в умовах воєнного стану.

Кредитний ризик

Фінансові установи, які надають позики, повинні оцінювати власні ризики. Кредитор завжди перевіряє позичальника, щоб оцінити ймовірність дефолту. В Україні кредитну історію позичальника перевіряють через УКБКІ (Українське бюро кредитних історій), яке веде понад 25 млн записів позичальників.

Щоб оцінити позичальника, банки повинні зважити свої ризики. Для аналізу фінансового стану і ймовірності дефолту найважливішою для кредитора є така інформація:

Інвестиційний ризик

Інвестиціями називають вкладення грошей в активи, які приносять регулярний дохід або зростають в ціні. Інвестиції завжди пов’язані з ризиком, адже немає 100% гарантій, що вкладені кошти принесуть прибуток.

Ніхто не може на 100% точно передбачити, як зміниться курс акцій, ціни на нерухомість, курс валюти. Неможливо прогнозувати природні і техногенні катастрофи, зміни політичного курсу та інші події в країнах.

Всі, хто планує інвестувати власні гроші в будь-які активи, повинні знати, що очікувана дохідність інвестиції залежить від рівня ризику.

Чим вищий дохід може принести інвестиція (якщо все складеться добре), тим ризиковішою вона є. У випадку негативного сценарію, фінансові втрати будуть більшими. І навпаки, інвестиції з невеликим ризиком і надійними гарантіями завжди приносять невеликий дохід.

Інвестиції в новітні фінансові продукти, такі як краудфандингові платформи, або платформи P2P кредитування, пов’язані зі значним ризиком. Причина в недостатньому регулюванні та відсутності належного контролю з боку державних органів за діяльністю таких організацій.

Інвестори, які вкладають кошти в P2P-кредитування, не можуть перевірити інформацію про позичальника самостійно і не захищені від неякісних послуг, чи від зловживань з боку адміністраторів таких платформ.

Найкращий захист від ризику інвестування – диверсифікація інвестицій. Кошти потрібно рівномірно розподіляти між ризиковими інвестиціями з високою та помірною дохідністю. Так ризик втратити всі гроші буде значно нижчим.

Всі люди різні і по-різному відносяться до ризику, дехто любить ризикувати, а інші навпаки уникають ситуацій, пов’язаних з ризиком. На схильність до ризику впливають особливості характеру людини та середовище, в якому вона живе.

Люди, які не люблять ризикувати, віддають перевагу банківським вкладам до запитання з найнижчою дохідністю, або на короткий термін в межах гарантованої суми. Такі люди частіше купують страхові поліси, щоб захиститись від великих фінансових втрат.

Схильні до ризику люди вкладають кошти в ризикові фінансові інструменти. Які можуть приносити більший дохід. Вони купують акції нових компаній, сподіваючись на їх зростання в ціні, або тримають заощадження у криптовалюті, чи навіть грають в азартні ігри.

Індустрія азартних ігор побудована на схильності до ризику, тому що пропонує дві можливості – виграш або втрата. Діяльність казино є дуже прибутковою для їх організаторів, тому що шанси гравця виграти джек-пот завжди у багато разів нижчі, ніж програти гроші.

Приймаючи фінансові рішення потрібно враховувати можливі ризики і оцінювати ймовірні наслідки. Важливо навчитись розпізнавати загрози, щоб управляти особистими ризиками і знизити можливі фінансові втрати.

Управляти ризиками означає правильно їх виявляти, оцінювати (ймовірність і ступінь небезпеки), і вчасно реагувати.

Виділяються наступні способи управління ризиками:

До подій, на які ми не можемо впливати, відноситься економічна криза, стихійне лихо, карантинні заходи, чи банкрутство банку. Нам залишається лише прийняти такі ризики і скоригувати власні дії з урахуванням можливих наслідків.

Управління фінансовими ризиками починається з їх оцінки. Щоб зрозуміти, наскільки серйозним є той чи інший ризик, потрібно проаналізувати два параметри: ймовірність настання негативної події та розмір можливих фінансових втрат.

Формула оцінки ризику:

Різик = Ймовірність × Потенційні втрати

Наприклад, якщо ймовірність втрати роботи оцінюється в 10%, а потенційні втрати за 6 місяців без доходу складають 180 000 ₴, то оцінка ризику = 18 000 ₴. Саме таку суму варто мати у резервному фонді як мінімальний запас.

Для оцінки особистих фінансових ризиків можна використовувати прості інструменти:

• Аналіз бюджету – порівняйте щомісячні доходи та витрати, визначте, скільки залишається на заощадження
• Стрес-тестування – змоделюйте ситуацію, коли доходи зменшуються на 30-50%, і перевірте, чи зможете покривати обов'язкові витрати
• Аудит боргів – підрахуйте загальну суму боргових зобов'язань та щомісячних платежів за кредитами
• Співвідношення ризик/дохід – для інвестицій оцінюйте, яку максимальну суму ви готові втратити відносно очікуваного прибутку

Повністю уникнути фінансових ризиків неможливо, але можна суттєво зменшити їх вплив на ваше фінансове становище. Ось основні стратегії управління фінансовими ризиками для фізичних осіб:

1. Створіть фінансову подушку безпеки – накопичте суму, яка покриє 3-6 місяців ваших витрат. Це захистить від ризику втрати доходу.

2. Диверсифікуйте заощадження – не тримайте всі гроші в одному банку або в одній валюті. Розподіліть кошти між гривневими та валютними рахунками, депозитами та іншими інструментами.

3. Застрахуйте майно та здоров'я – страхування дозволяє передати ризик страховій компанії за відносно невелику щорічну плату.

4. Контролюйте борги – загальна сума щомісячних платежів за кредитами не повинна перевищувати 30-40% вашого місячного доходу.

5. Підвищуйте фінансову грамотність – чим краще ви розумієте фінансові продукти та ризики, тим кращі рішення приймаєте.

В 2026 році НБУ оновив вимоги до систем управління ризиками фінансових компаній, що підвищує захист споживачів фінансових послуг.