Шахрайство з кредитами – 10 найпоширеніших схем 2026 року

Кредитне шахрайство в Україні набирає обертів: за даними НБУ, у 2025 році збитки від шахрайських операцій з платіжними картками зросли на 24% і сягнули 1,4 млрд грн. Середня сума однієї незаконної операції збільшилась на 30%, сягнувши 5 536 ₴. Шахраї постійно вдосконалюють свої схеми, використовуючи штучний інтелект для deepfake-дзвінків та генерації переконливих фішингових повідомлень.

Експерти Financer зібрали 10 найпоширеніших схем кредитного шахрайства та підготували покрокову інструкцію, як захистити себе та свої гроші.

Найпоширеніша форма кредитного шахрайства. Жертві обіцяють допомогти з позикою навіть за поганої кредитної історії, відсутності роботи чи наявних боргів.

Шахраї використовують одну з двох схем:

Передоплата. Вимагають оплатити «страховку», «комісію» або «брокерські послуги» наперед. Після отримання грошей аферист якийсь час запевняє, що все йде за планом, а потім зникає.

Збір даних. Під приводом оформлення позики збирають паспортні дані, ІПН, фото документів. Ці дані потім використовують для оформлення кредитів на ім'я жертви.

Шахраї дізнаються про ваші борги перед банком і починають тероризувати дзвінками та погрозами.

Як інформація потрапляє до шахраїв:

• зламування пошти, соціальних мереж та месенджерів
• відкрите обговорення боргів на форумах та в соцмережах
• інформація з відкритого реєстру боржників

Великі магазини пропонують придбання товарів у кредит. Це швидко та зручно. Але після оформлення покупки до справи підключаються шахраї.

Приклад: Іван купив ноутбук за 20 000 ₴ у кредит. До нього підходить незнайомець і пропонує викупити товар за 10 000 ₴, а кредитні зобов'язання «взяти на себе». Жертва залишається без товару і з боргами, адже переоформити кредит на іншу особу без згоди банку неможливо.

Довести шахрайство в таких випадках дуже складно – на документах стоять підписи жертви, а дані афериста невідомі.

Відносно стара, але все ще актуальна схема. Серед документів на підпис непомітно підкладають договір купівлі-продажу нерухомості. Схема розрахована переважно на пенсіонерів, яких легше відволікти розмовами.

Особливо небезпечно це при зверненні до приватних кредиторів, яких варто уникати в принципі.

Ця схема працює в кілька етапів:

За даними НБУ, щороку виявляють від 1 500 до 2 000 подібних «чорних кредиторів».

Якщо вам терміново потрібні гроші і ніде не схвалюють заявку – існує чимало законних і безпечних варіантів. Зокрема, можна отримати кредит із поганою кредитною історією, без офіційного джерела доходу або в пенсійному віці.

Жертві на рахунок надходять гроші, яких вона не очікувала. Через деякий час з'являється вимога повернути борг із великими відсотками.

Виявляється, що нечесна на руку МФО оформила мікрокредит на ім'я людини без її відома. Якщо хоча б частину коштів було витрачено, довести невинуватість стає значно складніше.

Шахрайство з онлайн кредитами через СМС та месенджери залишається однією з найнебезпечніших сучасних схем. Злочинці дзвонять, представляються працівниками банку і під будь-яким приводом намагаються отримати СМС-код, який надходить на телефон жертви.

Насправді це код підтвердження від онлайн-сервісів видачі кредитів. Щойно жертва його називає, шахрай вводить код на сайті, і кредит оформлено.

Новий варіант схеми – перехоплення eSIM. Зловмисники подають підроблену заяву від вашого імені, перевипускають SIM-карту, отримують доступ до банківських SMS і оформлюють кредити.

Іноді нечесними виявляються навіть працівники банків. Клієнту нав'язують додаткові послуги (страхування, платне оформлення картки), але в підсумковому договорі їх немає. Гроші, отримані за ці «послуги», шахрай кладе собі в кишеню.

У 2026 році шахраї почали масово використовувати штучний інтелект для створення переконливих фішингових атак. За даними НБУ, 90% фінансових втрат від шахрайства припадає саме на соціальну інженерію.

Deepfake-дзвінки від «банку». Зловмисники генерують голос, який звучить як справжній працівник вашого банку. Вони називають ваше прізвище, останні цифри картки і просять підтвердити «підозрілу операцію», назвавши код із SMS.

Фішингові повідомлення без помилок. Раніше шахрайські SMS можна було впізнати за граматичними помилками. Тепер ШІ генерує ідеальні повідомлення українською, які неможливо відрізнити від офіційної комунікації банку.

Підроблені сайти-клони. Шахраї створюють точні копії сайтів відомих МФО та банків. Жертва вводить свої дані на фейковому сайті, після чого аферисти оформлюють кредит від її імені.

Зловмисники створюють фальшиві мікрофінансові організації з привабливими умовами: кредит під 0%, без перевірки кредитної історії, миттєве зарахування.

Telegram-боти. Шахраї запускають Telegram-ботів, які імітують процес оформлення кредиту. Бот просить ввести паспортні дані, ІПН, BankID. Після отримання даних зловмисники оформлюють реальні кредити на ім'я жертви.

Клони відомих МФО. Створюється сайт з назвою, схожою на відому компанію (наприклад, «MonоBank» замість «monobank» або «Credit-Plus» замість «CreditPlus»). Жертва залишає заявку, а потім її просять сплатити «страховий внесок» або «комісію за активацію» у розмірі 200-500 ₴.

Щоб мінімізувати ризики стати жертвою аферистів, дотримуйтесь цих правил:

Якщо ви підозрюєте, що на ваше ім'я оформили кредит без вашого відома, або ви вже стали жертвою шахрайства, дійте швидко:

Пам'ятайте: багатьох проблем можна уникнути, якщо спочатку правильно обрати, де вигідно та безпечно взяти кредит.

Якщо ви зіткнулися з кредитним шахрайством, залиште в коментарях коротку розповідь про цю історію та інформацію про шахрая. Нехай і інші люди будуть попереджені.