Безготівкові розрахунки: що це і як вони працюють в Україні

Безготівкові розрахунки – це платежі, які здійснюються без використання готівкових грошей: кошти перераховуються з одного банківського рахунку на інший через платіжні системи, електронні гаманці або платіжні картки.

В Україні безготівкові розрахунки стрімко витісняють готівку. За даними НБУ, у 2025 році 95,5% усіх карткових операцій були безготівковими, а загальний обсяг склав 9,5 мільярда транзакцій на суму 7,16 трильйона гривень. Це означає, що лише 4,5% операцій з картками досі пов'язані зі зняттям готівки.

Національний банк України активно підтримує цей перехід, оскільки безготівковий обіг дешевший для держави, прозоріший для регулювання та зручніший для населення.

Безготівкові розрахунки – це форма грошових розрахунків, за якої переказ коштів здійснюється шляхом записів на банківських рахунках без фізичного переміщення грошових знаків. Регулюються вони Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ.

Безготівкові розрахунки використовують як фізичні особи (для оплати товарів, послуг та переказів), так і юридичні особи та ФОП (для розрахунків з контрагентами, сплати податків та виплати зарплат). Для підприємців безготівковий розрахунок є основною формою оплати: більшість господарських операцій між компаніями проводяться виключно через банківські рахунки.

Основні учасники безготівкових розрахунків:

• Платник – особа, яка ініціює переказ коштів
• Отримувач – особа, на рахунок якої надходять кошти
• Банк платника – обслуговує рахунок, з якого списуються кошти
• Банк отримувача – обслуговує рахунок, на який зараховуються кошти
• НБУ – забезпечує роботу платіжної системи та міжбанківські розрахунки через систему електронних платежів (СЕП)

В Україні існує кілька основних форм безготівкових розрахунків, кожна з яких має свої особливості та сферу застосування:

Платіжне доручення – найпоширеніший інструмент. Платник дає банку розпорядження перерахувати певну суму зі свого рахунку на рахунок отримувача. Використовується для оплати товарів, послуг, податків та інших платежів.

Платіжна вимога – документ, яким отримувач коштів звертається до банку платника з вимогою списати певну суму. Застосовується переважно для безспірного стягнення коштів (наприклад, за рішенням суду).

Платіжна вимога-доручення – комбінований документ, який одночасно містить вимогу отримувача сплатити суму та доручення платника банку виконати цей переказ.

Акредитив – умовне зобов'язання банку здійснити платіж отримувачу після виконання певних умов (наприклад, після поставки товару). Широко використовується у міжнародній торгівлі.

Інкасо – розрахунковий інструмент, за яким банк отримувача передає документи банку платника для отримання оплати. Забезпечує додатковий захист для обох сторін угоди.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне зобов'язання виплатити певну суму у визначений строк.

Меморіальний ордер – внутрішньобанківський документ для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку клієнта.

Для фізичних осіб безготівкові розрахунки доступні через кілька каналів:

Платіжні картки та POS-термінали. Оплата в магазинах, ресторанах і сервісних закладах через контактні або безконтактні платежі (PayPass/PayWave). Станом на початок 2026 року в Україні працювало 558,6 тис. платіжних терміналів, з яких 85% підтримують безконтактну оплату.

Інтернет-банкінг та мобільні додатки. Онлайн-платежі через банківські додатки (Monobank, Приват24, ПУМБ Online тощо) дозволяють оплачувати комунальні послуги, здійснювати перекази та контролювати витрати 24/7.

Оплата в інтернеті. Покупки в онлайн-магазинах, оплата підписок і сервісів за допомогою даних картки або через захищені платіжні шлюзи.

Перекази з картки на картку. Миттєві перекази між рахунками через мобільні додатки або онлайн-банкінг. Один з найпопулярніших видів безготівкових операцій серед українців.

Електронні гаманці. Платіжні системи як Google Pay, Apple Pay, а також спеціалізовані електронні гаманці для онлайн-оплати.

QR-платежі. Оплата шляхом сканування QR-коду через мобільний додаток банку – технологія, яка активно розвивається в Україні.

Перехід на безготівкові розрахунки має переваги для всіх учасників – від звичайних споживачів до держави:

Попри очевидні переваги, безготівкові розрахунки мають і певні обмеження:

• Залежність від інфраструктури – під час блекаутів або збоїв у роботі мережі оплата картками може бути недоступна. Саме тому в Україні діє програма POWER BANKING для забезпечення базових платіжних послуг навіть без електроенергії.
• Кібербезпека – ризик шахрайства з платіжними картками, фішингу та витоку даних
• Комісії – деякі операції (наприклад, міжбанківські перекази або зняття готівки з кредитних карток) можуть супроводжуватися комісіями
• Обмеження для людей без банківських рахунків – частина населення (особливо літні люди у сільській місцевості) може не мати доступу до банківських послуг
• Технічні збої – збої в роботі банківських додатків або платіжних систем тимчасово блокують доступ до коштів

Україна демонструє стрімке зростання безготівкових платежів, навіть в умовах повномасштабної війни.

Основні показники за 2025 рік (дані НБУ):

• Загальний обсяг карткових операцій: 9,5 млрд транзакцій на суму 7,16 трлн ₴
• Частка безготівкових операцій: 95,5% за кількістю
• Кількість емітованих карток: 148,7 млн (+12,7% за рік)
• Кількість активних карток: 65,4 млн (+11,4% за рік)
• Кількість POS-терміналів: 558,6 тис. (+12,5%), з яких 85% безконтактні
• Кількість торгових точок, що приймають картки: 614,1 тис. (+18,5%)
• Токенізовані картки: 16,8 млн – майже кожна третя активна картка (28,2%)

За даними НБУ, безготівкові розрахунки розподіляються так:

• Оплата через POS-термінали – 74,3% від кількості всіх безготівкових операцій (50,9% від суми)
• Оплата в інтернеті – 13,9% за кількістю (16,4% за сумою)
• Перекази з картки на картку – 7,3% за кількістю
• Інші операції – 4,5%

Найбільша частка за сумою припадає на POS-термінали, але інтернет-платежі показують найвищу динаміку зростання.

Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) безготівкові розрахунки мають особливе значення з огляду на регуляторні вимоги.

Обов'язкове приймання безготівкових платежів:

• З 1 січня 2024 року – ФОП у населених пунктах з населенням понад 5 000 осіб
• З 1 січня 2025 року – ФОП у населених пунктах з населенням до 5 000 осіб
• З 1 січня 2026 року – додаткові категорії бізнесу

ФОП 2-ї та 3-ї груп зобов'язані приймати безготівкову оплату від клієнтів. Це стосується як торговельної діяльності, так і надання послуг. Безготівкові розрахунки між ФОПами здійснюються через банківські рахунки з використанням платіжних доручень.

Переваги для бізнесу:

• Спрощений облік – всі операції автоматично фіксуються
• Зменшення ризиків – немає потреби працювати з готівкою
• Розширення клієнтської бази – клієнти все частіше обирають безготівкову оплату
• Інтеграція з касовими апаратами – сучасні РРО підтримують безготівкові платежі

Для здійснення безготівкових розрахунків використовують спеціальні розрахункові документи – у паперовому або електронному вигляді. Електронні документи передаються через системи інтернет-банкінгу та мобільного банкінгу.

Основні види розрахункових документів:

Безготівкові розрахунки захищені кількома рівнями безпеки:

• 3D Secure – технологія додаткової автентифікації при оплаті в інтернеті (SMS-код або підтвердження в додатку)
• Токенізація – заміна реальних даних картки на цифровий токен при оплаті через Apple Pay, Google Pay
• PIN-код та біометрія – захист від несанкціонованого використання картки
• Моніторинг транзакцій – банки автоматично відстежують підозрілі операції
• Ліміти – можливість встановити обмеження на суму та кількість операцій

Для захисту від шахрайства рекомендується не передавати дані картки третім особам, не переходити за підозрілими посиланнями та використовувати двофакторну автентифікацію.