Інфляція

Автор  Ірина Ареф'єва

Останнє оновлення: 25.10.2024

Ми заробляємо гроші і витрачаємо їх на товари та послуги, тому рівень цін значно впливає на наші витрати. Через інфляцію ціни на товари зростають, що змушує нас витрачати більше, ніж розраховували.

Люди по-різному відчувають вплив інфляції в залежності від рівня доходів та споживчих звичок. Перелік благ, яким людина віддає пріоритет, доволі індивідуальний, а ціни на товари ростуть нерівномірно.

Зростання цін на 5% має для уряду країни ефект додаткового податку у такому ж розмірі. Одночасно уряд отримує вигоду внаслідок зростання вартості товарів, як бази оподаткування для ПДВ.

(ПДВ – це податок на додану вартість у розмірі 20% (в Україні), який платять споживачі, коли розраховуються за товари та послуги).

Як визначають рівень інфляції?

Щоб визначити рівень (темпи) інфляції, використовують умовний «споживчий кошик» – стандартний набір товарів, без яких не обходиться людина, і порівнюють його вартість у різні періоди часу.

Основним показником темпу інфляції є Індекс інфляції (індекс споживчих цін), який розраховують за формулою:

Для прикладу, якщо ціна кошика за рік виросла на 50%, то індекс споживчих цін буде рівний 1,5, що означає зростання цін у 1,5 рази.

До споживчого кошика зазвичай входять такі важливі продукти, як хліб, м’ясо, молоко, яйця, олія, овочі та крупи, предмети гігієни, та інші важливі товари. Український споживчий кошик складається з 296 компонентів.

Зміни індексу інфляції відображають загальну економічну ситуацію в країні. Крім того, для її оцінки використовують так званий базовий індекс інфляції, який розраховують на основі базового споживчого кошика, до якого включають не повний перелік товарів, а тільки основні.

Купівельна спроможність грошей

Щоб ми могли придбати необхідні нам речі, отримані за роботу гроші повинні мати купівельну спроможність. Гроші втрачають свою купівельну спроможність через інфляцію, тобто знецінюються.

Індекс купівельної спроможності показує, наскільки знецінились гроші, якими ми володіємо. Якщо ми маємо 1000 грн, і до кінця року ціни зростуть у 1,5 рази – купівельна спроможність наших грошей знизиться до 0,667% від їх номінальної вартості. Тобто наша тисяча перетвориться на 667 грн.

Від чого залежить інфляція?

• 1). Кількість грошей в обігу.

Закон грошового обігу полягає в тому, що сума всіх цін на товари та послуги завжди рівна сумі всіх грошей, помноженій на кількість “обертів”.

Рівень цін безпосередньо залежить від грошової маси, яка обслуговує товарообіг:

• 2). Швидкість грошового обігу

Швидкість грошового обігу – це кількість разів використання однієї грошової одиниці для оплати за товари та послуги протягом певного періоду (рік, місяць).

Швидкість обігу, виражену в числовому значенні V, називають показником ділової активності. Вона залежить від таких факторів, як частота і обсяги транзакцій, рівень розвиту ринкових відносин, баланс попиту та пропозиції, рівень інфляції та розвиток економічної інфраструктури.

• 3). Обсяг товарів на ринку

Коли попит на товари перевищую їх пропозицію – ціна на них зростає. Зазвичай таке зростання стосується окремої групи товарів, і носить тимчасовий характер, тому не значно впливає на загальний рівень інфляції.

В умовах ринкової економіки рівновага швидко відновлюється, тому що зростяння попиту призводить до розширення виробництва і відповідного зростяння пропозиції.

Як довго ціни на дефіцитний товар буде високою – залежить від того, як швидко промислові компанії зможуть наростити виробничі потужності (взяти кредити на розвиток бізнесу).

• 4). Розширення кредитування.

Банки видають кредити і створюють “додаткові гроші”, таким чином впливаючи на ціни. Зростання обсягів кредитування може спричиняти зростання цін. Попит на кредитні гроші регулює Національний банк за допомогою облікової ставки.

Як на нас впливає інфляція?

Інфляція завжди впливає на економічну поведінку суб’єктів економіки. Стабільні ціни або помірна інфляція, сприяють зростанню заощаджень домогосподарств і підвищенню довіри до влади.

Наслідком інфляції є зниження рівня життя громадян. Найбільше страждають найбідніші групи населення, які отримують фіксовану заробітну плату або соціальну допомогу від держави.

“Інфляція – це податок, що може вводитись без прийняття спеціального закону”
Мілтон Фрідман

Галопуюча інфляція, при якій ціни зростають на 10%-50% за рік, або гіперінфляція, з підвищенням цін у десятки і сотні разів, призводить до прагнення людей якомога швидше позбавитись від грошей.

Через високу інфляцію підприємці стикаються з ризиком непрогнозованої зміни цін і уникають довгострокових інвестицій. Виробники прагнуть заощадити, знижуючи якість продукції.

Інфляція та доходи

Доходи без врахування інфляції називають номінальними. Але реальні доходи громадян повинні бути скориговані в залежності від рівня інфляції.

Для прикладу, якщо зарплата за рік зросте на 30%, а ціна споживчого кошика на 50%, то доходи домогосподарств насправді не зростуть, а впадуть на 20%.

Якщо потрібно порахувати індекс споживчих цін за декілька років, потрібно перемножити індекси за кожний рік. Таким чином можна дізнатись, наскільки знецінились гроші за певний період часу.

Інфляція та курс валют

Падіння курсу національної валюти є узагальненим наслідком інфляції. Якщо держава встановлює завищений офіційний обмінний курс національної валюти щодо валют інших держав з нижчим рівнем інфляції, починає діяти ринковий неофіційний обмінний курс.

Нестабільність національної валюти призводить до “доларизації економіки” – домогосподарства зберігають заощадження в доларах або євро, іноземна валюта неофіційно використовується для визначення цін, для розрахунків при купівлі нерухомості або авто.

Чи можна захиститись від інфляції?

У простих громадян майже немає способів для захисту від помірної інфляції. Зазвичай від зростання цін виграють лише ті суб’єкти економіки, які першими отримують додатково випущені гроші – уряд та великі підприємства, які першими беруть кредити.

1). Відомий спосіб порятунку доходів від знецінення (під час галопуючої інфляції) – втеча від грошей. Потрібно швидко позбавлятись від готівки – купувати за неї цінне майно або обмінювати на стабільну іноземну валюту.

2). Під час інфляції знецінюються заощадження, а реальна вартість кредитів (з фіксованою ставкою) зменшується. Тому у періоди високої інфляції вигідно брати довгострокові банківські споживчі кредити з фіксованою ставкою, або оформити розстрочку під невисокий процент.

3). Розстрочка дає змогу отримати товар на “додатково випущені” кредитні гроші і зафіксувати вартість товару, таким чином захистивши себе від його подорожчання в майбутньому.

Найкращі споживчі розстрочки на побутові товари з виплатою до 24 місяців:

Кредитна карта Monobank

• Кредитна картка з кеш-беком
• До 62 днів без відсотків
• Споживча розстрочка зі ставкою 0,01% або 2,8%

Кредитна карта Monobank

Подати заявкуБільше інформації

Н/АЧитати 0 відгуки

Приват Універсальна GOLD

• Кредитна картка з бонусною програмою
• До 55 днів без відсотків
• Розстрочка зі ставкою 0,01% або 2,9%

Приват Універсальна GOLD

Подати заявкуБільше інформації

Н/АЧитати 0 відгуки

Найгірший наслідок гіперінфляції – знецінення грошей, які зберігаються у готівці або на банківських рахунках. Тому строкові депозити у періоди економічної нестабільності є занадто ризиковими.

Переваги та недоліки низької інфляції

• Низька інфляція сприяє зростанню економіки і зниженню вартості кредитування, зміцнює довіру громадян до влади і до національної валюти, знижує фінансові ризики і дає змогу громадянам та бізнесу планувати своє майбутнє.
• Облікова ставка національного банку знижується, що позитивно впливає на вартість кредитів. Тільки в умовах низької інфляції знижується вартість кредитів. Адже у кредитну ставку завжди закладений рівень інфляції.
• Інфляція підштовхує громадян тримати заощадження в іноземній валюті і призводить до доларизації економіки, ще більше підриваючи економічне зростання.

• Нульова інфляція або дефляція пригнічують попит на товари, тому що споживачі відкладають покупки, якщо очікують зниження цін. Економічна активність помірно знижується.
• Підприємці втрачають частину прибутку, який вони можуть отримати за умови помірного поступового зростання цін. Інвестиції стають менш рентабельними.
• В умовах нульової інфляції, або дефляції, знижується потреба класти гроші на депозити під відсотки, тому що депозитні ставки теж знижуються. Банкам стає складніше залучати додаткові фінанси.

Зауважимо, що стимулювати попит може не тільки помірна інфляція. Такий самий ефект дає підвищення зарплат завдяки зростанню ВВП в умовах стабільності.

Інфляція в Україні

Головна причина збільшення грошової маси та інфляції в Україні – дефіцит державного бюджету, який значною мірою погашається випуском нових грошей у обіг без збільшення реального товарообороту.

Темпи інфляції в Україні:

Рівень інфляції в різних країнах світу за диними 2019 року:

Як контролюють інфляцію?

Центральний банк має можливість контролювати рівень інфляції за допомогою декількох інструментів:

• Контроль грошової маси – випуск готівкових та безготівкових грошей в обіг, вилучення з обігу, контроль за кредитною мультиплікацією (контроль кредитних і депозитних операцій).

• Облікова ставка – визначає вартість позикових грошей. Якщо рівень інфляції виходить за межі оголошених показників, центральний банк змінює облікову ставку, щоб збільшити або зменшити обсяги кредитування та залучення коштів на депозити.

• Інфляційне таргетування – офіційне оголошення інфляційних очікувань протягом року. Цей механізм фінансового регулювання в Україні почали використовувати тільки з 2015 року.

• Валютні інтервенції (купівля та продаж валютних резервів) – спосіб стабілізації курсу національної валюти (і стримування інфляції) шляхом купівлі-продажу іноземної валюти.(зміни грошової маси в обігу).

З початку 2020 року рівень інфляції в Україні знаходиться на рівні 2,4%, що нижче середнього цільового діапазону 5%. Зростання цін з початку року сповільнилось завдяки зміцненню гривні, і за прогнозами Нацбанку дещо прискориться до кінця року до 3,2%.

Пропонуємо почитати:

• Доходи – які вони бувають та як їх збільшити?
• Як змінюється вартість грошей з часом?
• Що таке складні відсотки – формула та пояснення.
• Багаті ми чи бідні – як оцінити фінансовий стан?